Лапати

Лапати, -паю, -єш, одн. в. лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Ном. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу. Грин. II. 24. 2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, бігаймо, лапаймо! Гол. III. 344. Наперед невода риби не лапай. Ном. № 2603. ЛАПАТИ

Сучасні словники

===української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)=== ЛАПАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1. Торкати, хапати що-небудь рукою (руками). Володько соромливо зиркав на хазяїв, хтів щось сказати і не смів. Тільки лапав рукою те місце, де мав вирости вус (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 431); Яшко мовчки сховав [сопілку] у пазуху і зразу ж побіг до корів. На ходу все лапав: не вірилося, що сопілка в нього (Андрій Головко, I, 1957, 131); // Дотиками рук розшукувати що-небудь у темноті. Зажурився, сердешний, і горючими сльозами вмивається. Коли чує, — хтось лапає біля клямки (Олекса Стороженко, I, 1957, 41); Бурлаки розсипалися по двох темних кімнатах, лапали руками по всіх закутках, лазили під ліжка і не знайшли пана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); // Розпізнавати що-небудь дотиками пальців. [Настя (лапає пальцями Єфросинине плаття):] Яке ж гарне твоє плаття! Ото якби собі таке справити.. А як шелестить! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 482); Сниться мені чи справді? Лапаю ніс, лапаю вуха… ні, це не сон (Яків Баш, На землі.., 1957, 77). 2. діал. Хапати, ловити. — Тримай! Лапай злодіїв! — загукали сусіди, що якраз надбігли на поміч.. господареві(Іван Франко, VI, 1951, 146).

===[1]=== ЛА́ПАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1. Торкати, хапати що-небудь рукою (руками). Володько соромливо зиркав на хазяїв, хтів щось сказати і не смів. Тільки лапав рукою те місце, де мав вирости вус (Коцюб., II, 1955, 431); Яшко мовчки сховав [сопілку] У пазуху і зразу ж побіг до корів. На ходу все лапав: не вірилося, що сопілка в нього (Головко, І, 1957, 131); // Дотиками рук розшукувати що-небудь у темноті. Зажурився, сердешний, і горючими сльозами вмивається-Коли чув,— хтось лапає біля клямки (Стор., І, 1957, 41); Бурлаки розсипалися по двох темних кімнатах, лапали руками по всіх закутках, лазили під ліжка і не знайшли пана (Н.-Лев., II, 1956, 203); // Розпізнавати що-небудь дотиками пальців. [Настя (лапав пальцями Єфросинине плаття):] Яке ж гарне твоє плаття! Ото якби собі таке справити.. А як шелестить! (Н.-Лев., II, 1956, 482); Сниться мені чи справді? Лапаю ніс, лапаю вуха… ні, це не сон(Ваш, На землі.., 1957, 77,. 2. діал. Хапати, ловити. — Тримай! Лапай злодіїв! — загукали сусіди, що якраз надбігли на поміч.. господареві (Фр., VI, 1951, 146). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 447. Лапати, паю, єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Ном. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу. Грин. II. 24. 2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Гол. III. 344. Наперед невода риби не лапай. Ном. № 2603. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 3

Іноземні словники

===Словник=== Автоматичний переклад:

paw

• ===и энциклопедии на Академике=== лапати — аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1) Торкати, хапати що небудь рукою (руками). || Дотиками рук розшукувати що небудь у темноті. || Розпізнавати що небудь дотиками пальців. 2) діал. Хапати, ловити … Український тлумачний словник • 2лапати — Лапати: ловити [9;X] хапати, ловити [1] … Толковый украинский словарь • 3лапати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови • 4лапати — лавіць, хапаць … Старабеларускі лексікон

Ілюстрації

[[Зображення: |x140px]]

[[Зображення: |x140px]]

[[Зображення: |x140px]]

Медіа

В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.

nimIzyyuxPk