Кіпка

Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КІ́ПКА, и, жін. Зменш. до копа 1. Поставлю женців сімсот молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок КОПА́, и, жін.

1. Стіжок із 60 снопів хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. Прокинулась — нема нічого. На Йвася глянула, взяла Його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Панський хліб був вже вижатий. Все поле було вкрите копами та стайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 187); Оголені поля сумовито жовтіли стернями, тільки де-не-де стирчали копи й полукіпки (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 153); // Копиця (у 1 знач.). Де ж Катрусю пригорнула [ніч]: Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою Сина забавляє..? (Тарас Шевченко, I, 1963, 30). ♦ Не твоя копа молотиться — це не тебе стосується. — Ти спи отам, — цикнув Артемович на сина. — Не твоя копа молотиться (Олесь Гончар, Новели, 1954, 108).

2. розм. Одиниця лічби, що дорівнює 60 (снопів, яєць і т. ін.). Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: Лубенського шмат короваю, Корито Опішнянських слив, Горіхів Київських смажених, Полтавських пундиків пряжених І гусячих п'ять кіп яєць (Іван Котляревський, I, 1952, 174); Продавала їх [раки] на копи або й на штуки (Іван Франко, III, 1950, 50). ♦ Більш копи лиха не буде — гірше вже не буде. [Конон:] Коли на те пішло, так більш копи лиха не буде (Марко Кропивницький, II, 1958, 421); Наговорити (наплести і т. ін.) сім кіп гречаної вовни див. вовна.

3. заст. Одиниця лічби грошей, що дорівнює 50 копійкам. І день і ніч працювала, Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила (Тарас Шевченко, I, 1951, 232).

4. На Україні в XV—XVIII ст. — збори сільської громади для розв'язування судових або громадських справ. — На копу скликають, на раду громадську, — сказав Максим (Іван Франко, VI, 1951, 25).

Ілюстрації