Кінчастий

Кінча́стий, -а, -е. = Кінчатий. - те саме, що гострокінцевий.

Значення в інших словах

1. кінчастий — кінча́стий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
2. кінчастий — -а, -е, рідко. Те саме, що гострокінцевий.
3. кінчастий — КІНЧА́СТИЙ, а, е. Те саме, що гострокінце́вий. Виглянув місяць із хмари і показав його очам контури високого будинку з кінчастими вежами (І. Франко); Перед моєю душею виринула легко зігнута стать старого тирана, його чигаючий взір, кінчаста борода
4. кінчастий — ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи
5. кінчастий — Кінча́стий, -та, -те
6. кінчастий — Кінча́стий, -а, -е = кінчатий.