Кулача

Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Баба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата. Мир. Пов. І. 140.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КУЛАЧА́, ати, сер. Зменш.-пестл. до кулак. Одарочка з розкудланою головкою, з червоним личком, тручи кулачатами очиці, пхикала (Панас Мирний, I, 1954, 239).

Ілюстрації

Іншими мовами

Fist (англ.) - кулак.

Puño (ісп.) - кулак.