Кудлач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кудлач, -ча, м. Съ длинною всклокоченною шерстью или волосами. Надходить ведмідь: одчини! Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо. Рудч. Ск. І. 22.

Академічний тлумачний словник

1. Кудлата собака. Ми з матір'ю вийшли і стали на чати. Десь постріл ударив. Зайшлись кудлаї (Леонід Первомайський, II, 1958, 336); Він мерщій підхопив цуценя на руки, притис до грудей і почав пестити кошлату, всю в будяках, шерсть маленького кудлая (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 11).

2. Про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань. [Подорожній (стиха до шинкаря):] Чи можна того кудлая пивом почастувати? (Леся Українка, IV, 1954, 223).

Ілюстрації

Кудлач.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання