Кріпко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кріпко, нар. 1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.

Сучасні словники

1. розм., рідко. Присл. до кріпкий; міцно. У другому возику сиділи два чоловіки і парубок — усі троє зв'язані кріпко (Марко Вовчок, VI, 1956, 231).

2. діал. Дуже, сильно. Кріпко розумна була [Галочка]: кожного, хто у неї спитається, навчить і розкаже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 312); — Хоч що ви мені тут кажіть, а вовк — звір кріпко полохливий! (Остап Вишня, II, 1956, 145).

Ілюстрації

Mizno188872.jpg Mizno77593483.jpg Artworks-zlzeM4jKWQLFWC8s-QPOk9Q-t500x500.jpg Miznojfjjfdjfdfdf.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Цікаві факти

Цитати української літератури з використанням слова кріпко

"Відтак узяли його кріпко під руки і повели силоміць додому." - Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля

"Од усього серця вітаю Вас, Щоб жиди Ви кріпко, щоб жили Ви довго, щоб збагачували культуру рідну на радість, на втіху, на користь грядущих поколінь" - Шаповал Іван Максимович - В пошуках скарбів

"— Прийшов я, мамо… перепросити вас… Дурний я тоді був, п’яний… зневажив вас… зобидив кріпко… За те мене бог покарав… Простіть мене! не гнівайтесь уже на мене!.." - Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні

"Вона хотіла щось скоро відповісти, однак він схилився бистро до неї, стиснув кріпко її руку і, вп’яливши свій, в тій хвилі майже гарячий погляд в її очі, шепнув з притиском:" - Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна

"Він приліг біля Петра при ватрі і кріпко заснув." - Чайковський Андрій Якович - За сестрою

"Стояти кріпко, сиріч пліндрувати" - Куліш Пантелеймон Олександрович - Маруся Богуславка

"Він, наприклад, часто мріє, в що потім зовсім вірить, що одного разу «щось таке само зробиться», а мати візьмуть та й усе звернуть на нього і за це його кріпко намоченим путом виб’ють «через плечі»" - Самчук Улас Олексійович - Волинь

"Хотілось вилаятись, кріпко, цинічно, матюком" - Хвильовий Микола - Редактор Карк

"Бо я кріпко, дуже люблю," - Забіла Віктор Миколайович - «Два вже літа скоро пройде…»

"Баба сиділа в середині, та кріпко обіймала обох руками, та проводила пісні:" Стефаник Василь Семенович - Вона — земля