Крихкий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Крихки́й, -а́, -е́. Хрупкій, ломкій. Вас. 147. Ум. Крихке́нький.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРИХКИ́Й, а, е.

1. Який легко кришиться, розсипається. Земля була грудчаста й крихка (Юрій Смолич, II, 1958, 92); Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Олесь Гончар, II, 1959, 136); * Образно. Те слово.. було якесь легке, крихке, порожнє (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 287); Все виявилося крихким у житті Семена Архиповича Шульги (Натан Рибак, Час, 1960, 404); // Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо). Вітер.. сторуко ухопив дерево за крихкий стовбур (Григорій Епік, Тв., 1958, 166). ▲ Крихкий метал — метал, що не піддається куванню, кришиться при ударі.

2. перен. Те саме, що крихкотілий; тендітний. Орест Білинський.. дивувався, що вона, така тендітна, така крихка, вродила аж п'ятеро.. здоровенних істот (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 175); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Олесь Гончар, II, 1959, 132).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 352.

Ілюстрації

Kompaniya-novaya-pochta 5e035c1f82f83.jpg Depositphotos 147516741-stock-photo-bread-and-crumbs-on-wooden.jpg Крига.jpg

Медіа

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/krykhkyj

2. https://www.youtube.com/watch?v=3KhpnsYhjgQ&ab_channel=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F