Красуватися

Красуватися, -суюся, -єшся, гл. 1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Шевч. 219. Чесна дівка красується косою. Кв. Весело йому, легенько і світ йому красується. МВ. 2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується. Ном. № 10163.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРАСУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

• 1. Вабити зір, виділятися красою; викрашатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе в молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Тарас Шевченко, II, 1953, 111); Серед пустих степів красуються, як квітники, веселі хутори, присілки, села (Панас Мирний, I, 1949, 179); Серед парку красується тисячолітнє терпентинове дерево... (Остап Вишня, I, 1956, 180);

// чим. Чим-небудь привабливо виділятися. Хто йде тим селом, Той дивується, Що садами воно Та й красується (Українські народні думи.., 1955, 394); Чудова весняна природа красувалася цілою повнотою свіжості, життя й запаху (Іван Франко, V, 1951, 17); Увесь дах [будинку] Плачинди красується рівно виложеними вікнами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 109); // у чому. Мати гарний, привабливий вигляд у певному обрамленні, оточенні. Друге [село] стоїть на спадистій горі і красується в яблунях та черешнях проти сонця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 27); Ціле літо мазанка красувалася в яскравому.. цвітінні кручених паничів (Юрій Смолич, V, 1959, 16).

• 2. тільки 3 ос. Бути на видному місці; виділятися, виднітися. Хоч у нього теж пошматована сорочка і під оком красується помітний синець, але вигляд у нього переможний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 100); На зеленій, мов гриб, хатині .. яскраво красувалася вивіска (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 194).

• 3. у чому, чим і без додатка. Те саме, що пишатися. З себе була [вдова] огрядна, висока, чорнява. — все було у червоному очіпку красується (Марко Вовчок, I, 1955, 183); Довготелесий правофланговий красувався у синьому доломані з.. вилогами (Юрій Смолич, V, 1959, 691); А вона так і пострілює на всіх своїми блискучими, як вишня в росі, очима, не всидить на місці, сміється, красується, знаючи й сама, що вона гарна і що їй сьогодні дозволено красуватись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 140).

• 4. тільки 3 ос. Покриватися цвітом; квітувати (переважно про злакові рослини). — У нас тепер вишні та черешні цвітуть, а далі й мак красуватиметься... (Марко Вовчок, I, 1955, 47); Жито вже красувалось. Жовті палички цвіту тихо гойдались .. вздовж колосків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392); Ячмінь красується у полі — І спів стихає солов'я (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 170).

Синоніми до слова

З словника синонімів української мови

• Красуватися — виднітися (бути видним, приступним зорові), вбачатися (убачатися) розм.;малюватися рідше, використовуватися, викарбовуватися, красуватися (бути виразно видним); маячити, манячили, даленіти...

У темряві невиразно маячили силуети хат (Ю. Збанацький);Даленіє місто на осіннім фоні (В. Сосюра); На горбку манячили чорні силуети вітряків (О. Десняк)...

Ілюстрації

Див. також

• Краса
• Цвіт

Джерела та література

1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2. Вікіпедія
3. Google Фото
4. https://slovnyk.me