Крадькома

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Крадькома, нар. Украдкою. У наметі поставили образ Пресвятої і крадькома молилися. Шевч. 365. З хати не виходив, хиба пізно, крадькома. МВ. II. 193.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРАДЬКОМА́, присл. Непомітно для інших; нишком. Діти.. полізли крадькома на грушу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 378); Жвавій Прісьці обридла така повільна їда, і вона вже крадькома від матері дала Гапці штурханців зо два (Леся Українка, III, 1952, 667); На очах Гордого з'явилася непрошена сльоза, і він крадькома змахнув її долонею (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 27). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 319.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КРАДЬКОМА́, присл. Непомітно для інших; нишком. Діти.. полізли крадькома на грушу (Н.-Лев., II, 1956, 378); Жвавій Прісьці обридла така повільна їда, і вона вже крадькома від матері дала Гапці штурханців зо два (Л. Укр., III, 1952, 667); На очах Гордого з’явилася непрошена сльоза, і він крадькома змахнув її долонею (Руд., Вітер.., 1958, 27). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 319.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

крадькома́ прислівник незмінювана словникова одиниця


Орфографічний словник української мови. 2005.

Ілюстрації

КРАДЬКОМА́.jpg Крадькома4.jpg Крадькома5.jpg

Медіа