Кошара

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кошара, -ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Чужо кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОША́РА, и, жін. 1. Загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня. Було собі Ягня, потішненьке таке, В кошарі не було такого (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 157); В кошарі його обливало ціле море овець (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334); А отут стоїть кошара, В ній живе овець отара (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 79); // рідко. Хлів для великої рогатої худоби. На подвір'ях і кошарах ремигали лежма воли (Олександр Довженко, I, 1959, 85); // перен., зневажл. Про будь-яке приміщення, переповнене людьми. Еней, ввійшовши в сю кошару, Побачив там багацько душ (Іван Котляревський, I, 1952, 142); З цієї кошари [в'язниці] ще ніхто не виходив (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88). 2. дорев. Дерев'яний фабричний будинок. Тут і там поміж ямами здіймалися кошари або великі шопи, що були складами.. добутого матеріалу (Іван Франко, VIII, 1952, 400); Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24); // Житловий будинок для робітників біля фабрики, на промислі тощо. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 315.

Українсько-російський словник)

КОШАРА 1) (для скота) загон; хлев; овчарня (для овец) 2) (для людей) барак

Словник синонімів Караванського)

КОШАРА (овеча) хлів, овечник, р. вівчарня, (без даху) загорода; (людська) ЖМ. казарма.


Ілюстрації

Кошара 2.jpg Кошара 3.png Кошара 4.png Кошара 1.jpg

Медіа


Див. також

Джерела та література

Будуємо хлів для овець своїми руками – поради, пояснення


Зовнішні посилання

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Українсько-російський словник)

Словник синонімів Караванського)