Кордон

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кордо́н, -ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем.... а далі мостом. Св. Л. 214. Ой звідкіль ти? Зза кордону. Грин. III. 673.


Сучасні словники

КОРДО́Н, у, ч.

1. Межа, що розділяє території держав. — Тебе зранено, синку, чи не з ляхами бився? — Ні, дідусю, то мене москаль встрелив, як я кордон переходив (Коцюб., І, 1955, 365); Розвалилася панська Польща, зник назавжди ненависний кордон на Збручі (Козл., Сонце.., 1957, 108); Південні кордони України на великому протязі омиваються Азовським і Чорним морями (Наука.., 7, 1956, 13); // Межа між чим-небудь. Річка Сугаклей.. була кордоном поміж двома районами (Ю. Янов., II, 1954, 154); Етнічні кордони.

За кордо́н — до чужоземної держави. — Князь Костянтин надумав вирядити мене за кордон як найкращого учня (Тулуб, Людолови, І, 1957, 70); За кордо́ном — у якій-небудь чужоземній державі; не в межах своєї держави. Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз за кордоном (Коцюб., III, 1956, 363); З-за кордо́ну — з чужоземної держави. Примх, іграшок і розкошей З-за кордону не везли (Щог., Поезії, 1958, 369).

2. рідко. Прикордонна або інша військова сторожа. Тим часом Василь, проскочивши крізь москальський кордон, кинувся прямо у горниці (Мирний, IV, 1955, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 286.

КОРДОН (лінія розмежування) межа, д. границя, гряниця, д. рубіж, п! ВОДОДІЛ.

Кордон (-ну) m frontier, border; cordon (of troops).

Ілюстрації

Кордон.jpg Кордон2.jpg Кордон3.jpg Кордон4.jpg

Медіа

Див. також

Кордон Матеріал з Вікіпедії

Державний кордон Матеріал з Вікіпедії

Джерела та література

Зовнішні посилання