Козирь

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Козирь, -ря, м. 1) Козырь. До всякої масти козирь. Ном. № 13551. 2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. О. 1861. VIII. 19. З) Желѣзная лопата. Терск. обл. Пятигорск. окр. 4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирьдівка не вам рівня. Шевч. 310. 5) Козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. К. ЧР. 72. Ум. Козирьо́к.

Сучасні словники

КО́ЗИР, я, чол.

1. У картярській грі — карта тієї масті, що оголошується старшою та б'є будь-яку карту інших мастей. — Не завжди і чирва — козир! (Андрій Головко, II, 1957, 182).

♦ Козир (усі козирі) до рук (у руки кому, у руках чиїх, у кого) — хтось має перевагу в чому-небудь. Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовківників для підвищення продуктивності праці (Робітнича газета, 15.VI 1966, 1); — Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається. третя категорія.. — Друга. — От бачите.. Вам усі козирі до рук (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 108).

2. перен. Те, що у відповідний момент може дати комусь перевагу в чому-небудь. — Наближається військо Османове, а пани ще по маєтках сидять. Та ми [козаки] — останній козир королівський! (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 492); Він знав: якщо станеться неприємність — Федір змушений буде його виручати. Він звик покладатися на цей свій козир (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 261).

♦ Ходити (стояти, виступати і т. ін.) козирем — тримати себе по-молодецькому, поважно або гордовито, зарозуміло; козиритися. — Да, Петре, от так справи. Мабуть, козирем ходить Пилип? (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 757); — А то ж як? — кажуть, стоячи козирем, міщани (Словник Грінченка); Іван попереду з гармонією у руках, виступа козирем (Панас Мирний, V, 1955, 212). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 211.

КОЗИР

би́тий ко́зир. Бувала, з великим життєвим досвідом людина. Батуллі гаразд обміркував свою розмову з (Молоканом). Він битий козир і на слові не промахнеться (Іван Ле).

вибива́ти / ви́бити ко́зирі (ко́зир) з рук чиїх, кого. Позбавляти кого-небудь вигідної для нього можливості здійснити свої плани чи наміри. — І ти, чоловіче, в таку пору не сумніваєшся садити жоржини? — намагається стримати свій характер і водночас приголомшити Мірошниченка.— Вони — пам’ять про моїх дітей,— тьмариться широке обличчя Мірошниченка. І цим одразу вибиває козирі з рук Кульницького (М. Стельмах); Та хто ж це співає?.. Певно, це викликали з самого Києва артистів, щоб вибити з її рук козир, щоб відтиснути на задній план (М. Ю. Тарновський).

ви́грати ко́зиря. Досягти, домогтися чого-небудь вигідного для себе. Але хто справді є ці “індуси”? Кого можна докладно про це розпитати? До того ж і йому раптом закортіло в цій справі виграти козиря (Іван Ле).

викида́ти / ви́кинути ко́зиря. Показувати кому-небудь свої переваги, достоїнства. А якщо ви .. скажете, що Одеса “так собі”,— то він (одесит) огляне вас презирливо й викине свого останнього козиря: — Так собі? А море?! (Ю. Яновський).

гну́ти ко́зиря. Поводити себе зарозуміло, гонористо; чванитися, зазнаватися. — Ми тут усі тебе ждемо, а ти хто й зна де лазиш. Сказано в десять, треба приходити в десять, а нічого козиря гнуть (І. Микитенко).

гра з відкри́тими ко́зирями. Дії, розмова без приховування правди, справжніх намірів, задумів і т. ін. — Ну, скажімо, засудження до розстрілу. Було? — Багрича пересмикнуло. Це вже гра з відкритими козирями.— Ви що — ясновидиця? — Ні, я лікар (Л. Дмитерко).

диви́тися ко́зирем. Мати хвацький, молодецький або гордовитий вигляд. Люблю, щоб хустка на голові козирем дивилась (Укр.. присл..); Ходиш ребром, дивишся козирем (Укр.. присл..).

ки́дати / ки́нути оста́ннього ко́зиря. Звертатися до крайніх засобів для здійснення чого-небудь. — Хай цікавляться,— уперто буркнула непокірна. Тоді (я) кинув останнього козиря.— Що ж, Парасю. Видно, тобі вчитись заважає вишивання. Доведеться сказати Ярині Іванівні, щоб виключила з свого гуртка (Ю. Збанацький).

ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук) кому, кого і без додатка. 1. У кого-небудь є можливість показати свої знання, уміння, здібності і т. ін. — Ви хоч би шаховий (гурток) узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу? .. Вам усі козирі до рук (Ю. Мушкетик). 2. Перевага у чому-небудь. Дочасне виготовлення днища (при будуванні Дніпрельстану) дає деякий козир у руки (Г. Коцюба). ко́зир у рука́х. Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі,— ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці (З газети).

ходи́ти (стоя́ти, виступа́ти) ко́зирем (короле́м, ту́зом). Триматися з погордою, зарозуміло, незалежно; хизуватися. — Да, Петре, от так справи. Мабуть, козирем ходить Пилип? Чи, може, він ще й не знає про цю замітку? — Учора Оберемок сповістив (П. Автомонов); — А то ж як? — кажуть, стоячи козирем, міщани (Сл. Б. Грінченка); Іван попереду з гармонією у руках, виступа козирем (Панас Мирний); Інший би на вашому місці королем ходив.., а він… (З газети); — У кого вона тільки вдалася? Така горда, неприступна, ходить тузом, на всіх дивиться згори (З журналу).

Ілюстрації

Козирь.jpg Козирь2.jpg Козирь3.jpg

Медіа

Козир Матеріаз Вікіпедії

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання