Когутячий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Когутячий, -а, -е. Пѣтушій. Желех.

Сучасні словники

Прикм. до когут 1. В тій хвилі явився обік нього гарний паничик у шапочці з когутячим пером (Іван Франко, II, 1950, 122); У високих шапках з когутячим пір'ям, з чорними вусами, вони [жандарми] могли налякати своїм виглядом (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 16).

Ілюстрації

когутячий

Медіа

Іншими мовами

rugissement(фр) https://translate.google.com/?hl=uk&sl=uk&tl=fr&text=%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9&op=translate

петушиными https://translate.google.com/?hl=uk&sl=uk&tl=ru&text=%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9&op=translate


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/koghutjachyj