Ковзати

Ко́взати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.

Сучасні словники

1. Плавно рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні. При підійманні вгору або опусканні вниз дерев'яні плоскі затвори ковзають у пазах опор; Ніби важче стало бігти, наче лижі не ковзали вже більше. Не втримуватися на гладкій, слизькій поверхні; утрачати стійкість. Вона намагається відійти від прірви, а ноги ковзають і наближають до смерті Вислизати, випорскувати (про гладенькі, слизькі предмети). * Образно. Йонька був якийсь невдаха, і все йому не в руки потрапляло, а ковзало поміж пальцями
2. перен. Легко, плавно рухатися, злегка доторкаючись до чогось. Нижня губа її.. неспокійно ковзала по верхній; Тінь ковзає по водній поверхні.
3. тільки 3 ос., перен. Пробігати, не зупиняючись, не затримуючись довго на чому-небудь (про погляд, зір і т. ін.). Коли очі [художника] ковзали по картині, його серце билося радісно

Ілюстрації

Джерела та література

Довідник сільського будівельника, 1956, 118
Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 14
Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 452
Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 13
Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 148