Клунька

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЛУ́НЬКА. Зменш.-пестл. до клуня. — От, якби баба твоя дожила до свого часу! От, якби побачила наших воликів та клуньку, повну збіжжя (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 258); Біля старенької клуньки молотять: два червоно армійці й сивий дід (Андрій Головко, I, 1957, 379).

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

клунька - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна
Відмінок Однина Множина
Називний клунька клуньки
Родовий клуньки клуньок
Давальний клуньці клунькам
Знахідний клуньку клуньки
Орудний клунькою клуньками
Місцевий на/у клуньці на/у клуньках
Кличний клунько клуньки