Киш!

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: кишкиш!


Сучасні словники

КИШ, виг. Покрик, яким відганяють свійську птицю, птахів. — Киш, проклята! Де це понабирались у хаті кури? (Н.-Лев., II, 1956, 118); Дід Мусій розгнівався. — Киш, пустуни кляті! — Горобці не злякалися (Рибак, Помилка.., 1956, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 156.

КИШ.см. кш. «Киш, киш, пошли, гуси, с крыльца!» Гоголь.

Ілюстрації

Киш.jpg Киш2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання