Килимок

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.


Сучасні словники

КИЛИМО́К, мка́, ч. Зменш. до ки́лим. Через кімнату був простелений вузький килимок (Н.-Лев., III, 1956, 374); Поля, луки й ліси здавалися різнобарвними килимками (Ів., Вел. очі, 1956, 9). Ки́лимок — це тканий виріб з кольорової вовни або шовку, бавовняної або лляної пряжі. Килими́ переважно ворсисті, іноді — гладкі. Здавна люди прикрашали килимами своє житло: вистилали ними підлоги і меблі, вішали на стіну. І зараз килими широко використовуються в декоруванні житлового і громадського інтер'єру.

Давній Єгипет і Ассирія, Індія і Китай уславилися рідкісними килимами. Торговими шляхами, як посольські дари або військова здобич, вони розходилися по всьому світу. Народи різних континентів (Азія, Латинська Америка, Європа) внесли до мистецтва килимарства своє розуміння законів краси, традицій, функціональності, символіки. Україна Докладніше: Килимарство в Україні Складними шляхами ще в давнину прийшло виробництво килимів в Україну, де й розквітло як дивовижне мистецтво — килимарство. Килими виробляють на вертикальних або горизонтальних ткацьких верстатах з лляних або конопляних ниток основи і кольорових вовняних ниток утоку. У тканині килима кольорові нитки утоку зчеплені між собою і щільно прикривають нитки основи. Для ущільнення тканини уток прибивають особливим молотком з гребінчастим краєм.

Візерунки килимів досить різноманітні, вони включають прості і складні геометричні форми, пишний рослинний орнамент, доповнений зображеннями птахів і тварин, складними композиціями, близькими до шпалер. Але особливо виділяються килими з кольоровими мотивами. Жоден з букетів, ритмічно розкиданих по полю килима, не повторюється. Квіти перевиті стрічками, виростають з вазонів, сплітаються в гірлянди, що звиваються. Майстерно поєднуючи кольори то контрастних, то ледве вловимих відтінків, майстри добивалися дивовижної природності і декоративності. Килими яскравих забарвлень з мотивами квіткових гілок і вазонів, з геометричним орнаментом виробляють і в Молдові.

Решетилівським килимам притаманна м'яка кольорова гама з використанням натуральних кольорів овечої вовни. Основою служила конопляна, бавовняна або лляна кручена пряжа.

Характерні елементи оздоблення килима — Дерево життя з великими квітковими формами у вигляді бутонів, калини, яблуневого цвіту, винограду, соняха тощо. Зустрічаються зображення птахів та звірів, які часто меншого розміру, ніж рослинні форми. Часто килимове поле обрамлює декоративна кайма з характерним мотивом «в'юнок». В килимах з геометричним орнаментом використовується мотив ламаного дерева.

Значний внесок у розвиток килимарства Полтавщини зробила заслужений майстер народної творчості України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, кавалер ордена княгині Ольги Бабенко Н. Н. Вона створила багато килимів рослинного орнаменту, підготувала професійних килимарів. Серед них Бабенко О. О., Пілюгін Є. І., Пілюгіна О.Є, Шевчук П. П.

Розвиткові килимарства в Україні, як і ліжникарства, сприяли також природні умови та наявність власної сировини. Килими домашнього виробництва призначалися для задоволення власних потреб, а промислового — на ринок.

Ілюстрації

Килимок1.jpg Килимок2.jpg Килимок4.jpg

Медіа

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=7&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwiK28aD2I_eAhUIGCwKHZRjBBAQtwIIRTAG&url=http%3A%2F%2Fjuswikile.ru%2Ffaq%2F23099-jak-zv-jazati-gachkom-klaptevij-kilimok.html&usg=AOvVaw17h_prYxkvJxSb9MMvc7r6

Див. також

Види килимів Залежно від призначення килими мали назви: настільні, запільні, ліжники, налавники, весільні тощо. Ткалися килими в техніці перебору та кружляння. У килимах переважає квітковий орнамент. Іноді разом зі стилізовано-рослинними орнаментами компонуються зображення птахів і тварин. Ткали також килими з геометричним орнаментом та з тематичними композиціями (гобелени). Килими були безворсими і ворсовими. Ворсові (без стрижки) килими звались «коцами»[4]. Килими у шляхтичів Житомирщини мали насамперед сакральне, побутово-обрядове призначення. Їм відводилася важлива роль у різноманітних обрядах: родинах, весіллі, хрестинах, похоронах. Також килими з'являлися в хатніх інтер'єрах місцевих мешканців перед найбільшими святами[6].

У Бехах під час народин, щоб відмежувати породіллю від інших родичів, ліжко завішували килимом, щоб її ніхто не наврочив. У минулому це могло мати символічніше значення, ніж просте відгородження магічного ритуалу народження дитини від оточуючих. На хрестинах хрещених батьків вітають на застеленому килимом ослоні[7].

На Середньому Поліссі серед головних атрибутів шлюбно-правової санкції можна побачити деревце, кожух, коровай. Водночас в околичної шляхти простежуються певні локальні особливості, пов'язані із цими атрибутами: килим замість посадного кожуха, вінок як символ весільної вічнозеленої рослини, «п'єрники» як ритуально позначене печиво[8]. Килим є предметом семантично спорідненим з кожухом, темою хутра, вовни та їх зв'язку з добробутом. У більшості регіонів України наречених садять на посаді саме на кожусі, а наречені-шляхтичі сідають на килимі. Протягом весілля килим часто використовують у весільних ритуалах. Так, молоду під час вбирання у весільний вінок садять на ослоні, застеленому килимом (с. Мелені); на застеленому килимом ослоні сідають батьки, щоб благословляти наречених (с. Михайлівка); під час вінчання перед аналоєм стелять килим, а на нього рушник (cc. Бехи, Михайлівка); на килимі сидять молоді «на посаді» (с. Михайлівка); коли молоду «завивають молодицею», то вона сидить на застеленому килимом ослоні, «щоб була багата і як пані завжди сиділа на килимі» (c. Бехи); збираючи посаг, наречена разом з іконами, рушниками бере із собою і килими (с. Бехи); коли батьки віддають останню дитину, то їх вітають у килимі і співають «Многая літа», до того ж батька вітають у току, а матір — у коморі (с. Бехи). У сучасному весільному обряді рідних та хрещених батьків наречених, бабусь та дідусів вітають на ослоні, застеленому килимом, він же мав поважне місце на стінах під час влаштування весілля в шатрах, наметах (с. Мелені)[9].

У разі смерті власника килима відбувалося його обмивання, наряджання у весільне вбрання та покладення на спеціальну постіль під божницею — на лаву кладуть подушки й застеляють усе килимом. Під час похорону в с. Мелені труну ставили на застелений килимом віз, інший віз був призначений для транспортування хреста. Коней, які везли небіжчика, також покривали килимами. К. Черв'як, описуючи похорон околичної шляхти Коростенщини, зауважував, що в селах Каленському, Михайлівці, Ходаках, Купечі, коли ховали парубків та дівчат, у віз запрягали цугом дві пари коней, передня з яких була вкрита килимами, прив'язаними до коней чорними крайками. Якщо ховали неодруженого парубка, то траурна процесія доповнювалася кількома вершниками, їх називали «маршалками» (в означеному краї так називають парубків зі сторони нареченого під час весілля), які їхали на покритих килимами конях, тримаючи в руках чорні прапори[10]. З часом подібні традиції, пов'язані із запряганням коней цугом, покриванням килимами коней тощо, поширилися і на нешляхетські села[11]. У Меленях останнім часом труну почали перевозити вантажівкою, яку також застеляють килимами, проте це вже вироби фабричної роботи. Після похорону килими віддають на користь церкві, що дало можливість зібрати там значні колекції. Килимам відводили важливу роль у хатньому святковому інтер'єрі. Найчастіше ними застеляли постіль. На Коростенщині, щоб прикрасити хату, на жердці над полом розстеляли домоткані килими, а поверх навішували в один чи два ряди подушки з тканими або вишитими наволочками. У Меленях, як правило, до цього додавали ще й килим, вивішений на стіні біля ліжка. Ця традиція могла поширитися й на інші села краю, де заможні селяни також прагнули вирізнитися з-поміж місцевих мешканців і замовляли такі ткані вироби майстриням або використовували для оздоблення рядюги.

Джерела та література

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9789667845827 Сокровища Ермитажа, альбом, Л.,"Сов.художник",1969 (рос) Rugs and Carpets from The Caucasus, Aurora art Publishers, 1984 (англ)

Зовнішні посилання

http://lemonist.blogspot.com/2013_07_01_archive.html http://www.vincult.org.ua/Busha/pages/vystav_k.htm