Кертовиння
Кертови́ння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЕРТОВИ́ННЯ, я, сер., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 217).
Те саме, що КРОТОВИ́НА, и, жін.
1. Купка землі, вигорнута кротом із нори на поверхню. Кротовини перетинають лісову дорогу, — свіжі, лискучі купки чорноземлі (Юрій Яновський, Мир, 1956, 144); Машина вибігла на лужок, ..легко застрибала по кротовинах (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 264); // Земля, взята з цієї купки. Помастила ясногарячою кротовиною долівку, помила вікна (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 69).
2. Кротяча нора. Восени.. гадюки залазять до старих кротовин, у дупла.. і засинають на зиму (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 133).
Етимологічний словник
- псл. krъtъ;
- споріднене з лит. krutùs «рухливий, жвавий», krutėti «ворушитися, рухатися», krũtulioti «ворушитися»;
- припущення про спорідненість з лит. kùrmis «кріт», дінд. kūrmáḥ «черепаха» (Brückner ZfSlPh 4, 216; Mikl. EW 144; Uhlenbeck 62), лит. turkti «ритися (в землі)» (Machek ESJČ 296) або з дісл. hraustr «бадьорий», двн. (h)rusten «споряджати» (Zupitza GG 123) сумнівні;
- форма кріт з голосним і замість закономірного о є результатом пізньої видозміни за зразком форм типу кіт (‹ котъ), під (‹ подъ);
- р. бр. крот, др. крътъ, п. kret, ч. krtek, krt, слц. krt, вл. krot, нл. kšet, škret, болг. крът, м. крт, схв. крт, слн. krt;
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
