Кенді

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ке́нді. См. Кендя.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЕ́НДІ, КИ́НДІ, ів, мн. (одн. кендя, киндя, і, жін.), діал. Валянки; повстяні калоші. Набув [Латин] на ноги кинді нові І рукавиці взяв шкапові (Іван Котляревський, I, 1952, 171); — Думаєш, що я в хутрі й кендях тут стою? (Іван Франко, VI, 1951, 169); Якийсь обшарпаний парубчак у «кендях».. з цеберками пройшов у сарай і вилив воду в діжку (Андрій Головко, I, 1957, 177). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 140.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Кендя, -ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів. 1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.

«Словники України on-line»

ке́нді – іменник жіночого роду

(валянок)

Відмінок Однина Множина
називний кендя кенді
родовий кенді кендів
давальний кенді кендям
знахідний кендю кендів
орудний кендею кендями
місцевий у кенді у кендях
кличний кендю кенді

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Кендя англійська: felt boots with leather soles

Ілюстрації

Кенді 1.jpg Кенді 2.jpg

Цікаві факти

Як пошити Кенді

Більше читайте тут: [1]

Див. також

Кендя