Казюка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Казю́ка, -ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. Казючка.

Словник Грінченка

Казю́ка, -ки, ж. 1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул. 2) Змѣя. Ум. Казючка.

Сучасні словники

Казюка «змія; кузька, комашка; (ент.) сонечко, Coccinella Ж »; Казявка (етн.) «сонечко» Ж; - р. козятка «кузька»; Козюля «змія», бр. Казюлька «мошка; кузька»; - очевидно, пов’язане з коза'; зв'язок міг бути зумовлений подібністю вусиків комахи і роздвоєного язика змії до рогів кози. – Фасмер ІІ 279; Преобр. І 330.

Змія, ї, жін.

Змія - Плазун з видовженим тілом, укритим лускою. Нараз Жабі скрикнула радісно й гукнула мене: — Диви, яка чудесна червоненька гадючка! Що за очиці в неї! — І вона нахилилась до змії, щоб краще розглядіти її... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56); У гримучої змії між очима і ніздрями є спеціальний чутливий елемент, що сприймає, теплове випромінювання (Комуніст України, 11, 1964, 48); * Образно. Сухо тріснула ракета, і зелена змія шугонула в небо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 195); * У порівняннях. В'ється перед нами Шлях, немов змія (Максим Рильський, I, 1960, 196); — Війна. Гримучою змією влетіло це страшне слово в наш дім (Радянська Україна, 13.VIII 1962, 3).

Змія - рідко. Те саме, що змій 2. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); — Змія хату запалила, Дітям каші наварила (Тарас Шевченко, I, 1963, 232); Сниться йому, видиться: входить змія, ламле [ламає] йому кісточки, садить у піч (Павло Тичина, I, 1957, 154).

Змія - перен. Про злу, підступну людину. — Ти — змія люта, а не свекруха! — кричала Мотря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 363); Комар [багатій] — хитра, пузата змія, а батюшка в рясі — облудна манія (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 31); // Про хитрого, лютого ворога. На неї [Москву], в вірі і надії, В бою дивився трудівник, Щоб одповзли неситі змії Від наших нив, від наших рік (Максим Рильський. Сад.., 1955, 20); Смерть бандитам! Смерть фашистам! Сміливо на бій! Нашу землю ми очистим від фашистських змій! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 179).

Змія - рідко. Дитяча іграшка; змій (у 5 знач.). Змію з паперу зробить [хлопчик], та по селу й гасає (Ганна Барвінок, Опов... 1902, 279).

♦ Відігрівати (відігріти) змію біля (коло) [свого] серця.

Ілюстрації

Сонечко.png Cb0257cf707d7efefbe039f792edcf7e full.jpg 570924e20295f2cd1b15baa5041135b9.jpg Змія.jpg

Медіа

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 208.
  2. Етимологічний словник української мови / за ред. О. С. Мельничука. – К.: Наукова думка, 1982–1989. – Т. ІІ, ст. 343.
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 629.

Зовнішні посилання