Казатель

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Каза́тель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.

«Словарь української мови»

Каза́тель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.

Сучасні словники

Каза́тель - Учитель, проповедник, наставник.
Не книжныя ученики Духь твой Святый казатели яви.
Казатель – наставник, учитель, мастер. Человек передающий накопленные знания своим подопечным.
Синоніми - НАСТА́ВНИК (той, хто наставляє, дає напучення), МЕ́НТОР,НАПУ́ТНИК,УЧИ́ТЕЛЬ (той, хто є авторитетом у якій-небудь галузі, передає свій досвід, знання, є для інших прикладом); ПОВЧА́ЛЬНИК,УКА́ЖЧИК,УКА́ЗНИК.
- Що ж се ти, сину, в ментори мені накинувся, - озливсь вкінці батько (І. Франко);
- Мамо, ви знаєте, хто це до нас завітав? - ..Це дочка мого найкращого напутника - друга (Є. Кротевич);
Старші письменники - учителі наші (М. Коцюбинський);
Михайль - мій колишній метр. А загалом - він ватажок лівих поетів (Ю. Яновський);
- Я розумію, хлопець ти вже дорослий.. повчальників не потребуєш, бо й сам набачився чимало (Григорій Тютюнник);
- Який він мені укажчик?.. Я сама собі голова... (Панас Мирний).
НАСТА́ВНИК - Той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель.
Посіяне вчителем у дитячі душі зерно знань, добра й правди залишає назавжди пошану й любов до свого наставника в житті
— Не балакай один із другим, але роби! — гримав Петрусь на хлопців, удаючи наставника (Лесь Мартович);

Ілюстрації

Kazatel'1.jpg Наставник.jpg Учитель11.jpg 88078522 Nastavnik.gif

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 207.
  2. Полный церковно-славянский словарь (с внесеніемъ въ него важнѣйшихъ древне-русскихъ словъ и выраженій)/Уклад. Дьяченко . -М.: Издательский отдел Московского патриархата,1993.- Ст. 241

Зовнішні посилання