Казакова Ірина Вячеславівна

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Казакової Ірини Вячеславівни групи ПОм-1-16-2.2з другого освітнього (магістерського) рівня заочної форми навчання спеціальності «Початкова освіта» Педагогічного інституту з 06.11.2017р. до 26.11.2017р.

База для проведення практики: СШ І-ІІІ ст. № 313 (Деснянський район, вул. Лисківська, 7-Б)

Візитка

Школа з'явилась на мапі Києва на початку 90-х років 20 століття, у зв'язку із розширенням житлового масиву Троєщина. У 1994 році школа прийняла перших учнів. Перший випуск відбувся навесні 1996 року. З того часу, повну середню освіту в нашій школі здобули 827 учнів, з яких 59 з золотою медаллю і 21 зі срібною. З моменту будівництва і до сьогодні школу очолює її директор - Посадський Володимир Віталійович. У 2007-2008 навчальному році, згідно із розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.08.2007 № 1324, школа здобула статус спеціалізованої з поглибленим вивченням інформаційних технологій.

максі

Адміністрація закладу

Директор школи


ПОСАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВІТАЛІЙОВИЧ

DirektorVV.jpg


Заступник директора з навчальної роботи


КЛИМЕНКО ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ

ZavuchVS.jpg

Заступник директора з виховної роботи


СТАЦЕНКО ГАЛИНА АНДРІЇВНА

ZavuchSG.jpg

Педагогічний колектив

Pedagogi313.jpg


Педагогічний колектив школи об'єднує 32 вчителів. Серед вчителів, 20 здобули вищу кваліфікаційну категорію, 8 - першу, 1 - другу, 3 є спеціалістами. 2-х вчителів відмічено званням "Відмінник освіти", 5 - "старший вчитель", 1 - "вчитель-методист" .

Сайт школи

Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №313

Контактна інформація

Адреса школи: 02097, м. Київ, вул. Лисківська, 7-б Телефон:(044) 530-14-40, 530-14-39 Адреса:

Електронна адреса: sh313@ukr.net

Завдання 1. Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ

Апаратне забезпечення


1. Комп’ютери;
2. Принтери, сканери;
3. Проектори + смарт дошки;

  • У школі наявні 2 мультимедійні класи, проектор з інтерактивною дошкою в актовій залі, 3 комп’ютерних класи, електронний тир. В школі працює Wi-Fi.

Інформаційне забезпечення Інформаційно-освітнє середовище школи представлено сайтом школи та сторінкою в сосоціальній мережі Facebook.

Програмне забезпечення:

  • Microsoft office
  • Windows
  • Kaspersky

Навчально-наукове забезпечення
В школі був впроваджений проект «1 учень - 1 комп’ютер». Школа почала свою роботу над реалізацією проекту «1 учень – 1 комп’ютер» із введення курсу «Сходинки до інформатики», під час якого учні отримували елементарні уявлення про апаратну частину комп’ютера та нетбука та розвивали навички роботи, як користувачі. Індивідуальна робота учня за нетбуком сприяє розвитку самостійності, створює умови комфортності під час виконання завдань. Застосування нетбуків дає можливість диференціювати процес навчання, даючи можливість самостійно вибирати учням посильні для них завдання. Програма «Математика. Початкова школа» (автор А.Захлюпаний) застосовується для вироблення навичок розв’язувати вирази на додавання, віднімання, визначення більшого чи меншого числа в межах 10-100, розв’язування інших логічних задач. Ця програма також використовується для випереджувального навчання. Нестандартні завдання (ігри, цікаві квадрати, математичні диктанти, лічилки, віршовані задачі). Завдання логічного змісту (завдання на встановлення закономірностей, цікаві задачі). Нестандартні завдання на кмітливість. Творчі завдання геометричного змісту. Виконуючи ці завдання, учні вчаться мислити нестандартно. Учні школи активно приймають участь у Всеукраїнських районних учнівських олімпіадах з інформатики та займають призові місця.

  • Inkscape
  • Microsoft office
  • Gimp
  • Scratch
  • Rapid Typing

Завдання 2

Календар гуртків СЗШ №313

Завдання 3


При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить, потрібно складати план уроку виходячи з його цілей. При відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні принципи систематичності і послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Розробка уроку з використанням ІКТ складається з наступних етапів:
1. Концептуальний - На даному етапі з позицій макроаналізу визначається дидактична мета з орієнтацією на досягнення результатів: формування, закріплення, узагальнення або вдосконалення знань; формування умінь; контроль засвоєння і т.п. Виходячи з педагогічних завдань уроку аргументується необхідність використання ІТ або ресурсів Інтернет в освітньому процесі.
Основні цілі використання ІТ: можливість подання в мультимедійній формі унікальних інформаційних матеріалів (відеофрагментів, моделей, таблиць, схем і т.п.); візуалізація досліджуваних явищ, процесів і взаємозв'язків між об'єктами; формування навичок і вмінь інформаційно-пошукової діяльності; необхідність роботи з моделями досліджуваних об'єктів, явищ або процесів з метою їх дослідження в інтерактивному режимі; використання ІКТ в якості додаткового джерела інформації.

2. Технологічний - На основі сформульованих вимог до освітніх електронних ресурсів за дидактичними цілями і методичного призначенням проводиться багатофакторний аналіз і відбір освітніх електронних ресурсів. Вибирається форма уроку, виділяються основні структурні елементи уроку. На даному етапі проводиться більш детальний аналіз (доробка або модернізація) електронних ресурсів, вивчається супровідна документація, прогнозується ефективність використання даного ресурсу, визначається методика проведення уроку і проектуються основні види діяльності з ресурсами в навчальному процесі.
3. Операціональні - На даному етапі проводиться деталізація функцій, які можна покласти на кошти ІКТ, і способів їх реалізації з одного боку, вибір способів взаємодії учня і електронним ресурсом і навчальним з іншого; здійснюється поетапне планування уроку.
Для кожного з етапів визначається: мета; тривалість етапу; форма організації діяльності учнів; функції викладача і основні види його діяльності на даному етапі; форма проміжного контролю і т.п. Організовуючи урок з ІКТ, потрібно враховувати наступні фактори: рівень підготовки класу, методичну мету уроку, тип уроку, готовність учнів до нового виду навчальної діяльності, гігієнічні вимоги. Критерії корисності ІКТ в освіті можна сформулювати наступним чином: та чи інша навчальна комп'ютерна технологія доцільна, якщо вона дозволяє отримати також результати навчання, які не можна отримати без застосування цієї технології.
ІКТ можна використовувати на всіх етапах уроку в залежності від мети.
Перераховані позитивні сторони використання інформаційних та комунікаційних технологій в загальну середню освіту далеко не єдині. У той же час будь-який досвідчений вчитель підтвердить, що на тлі досить частого позитивного ефекту від впровадження інформаційних технологій, у багатьох випадках використання засобів інформатизації ніяк не позначається на підвищенні ефективності навчання, а в деяких випадках таке використання має негативний ефект. Очевидно, що рішення проблем доречною і виправданою інформатизації навчання має здійснюватися комплексно. Використання ІКТ на уроках в школі має багато позитивних моментів. Але крім "плюсів" при використанні ІКТ сьогодні видно і "мінуси".

Приклад 1. Мабуть, найпоширеніший варіант використання ІКТ на уроках сьогодні - це застосування презентацій. Отже, нехай приготовлена хороша презентація по темі уроку (слайди прекрасно оформлені, записи і малюнки добре видно, слайд не перевантажений текстом, на слайді тільки необхідна інформація, все представлено наочно і барвисто). На жаль, проблеми виникають і при використанні таких хороших презентацій. Ось деякі:
1. Щоб презентація була добре видна, треба використовувати затемнення (повне або часткове). Виходить, що на всіх шести уроках учні і вчитель знаходяться при штучному освітленні, без денного світла.
2. Щоб працювати з інформацією на слайді, доводиться напружувати зір. Якщо презентацій багато, то і напруг зору багато. Навряд чи це виправдано з медичної точки зору.
3. Іноді пояснення нового навчального матеріалу замінюється на переписування учнями інформації з слайда (озвученої чи ні), особливо, якщо є проблеми з дисципліною в класі.
4. Учні поспішають списати все, що є на слайді. Пояснення вчителя, навіть якщо вони присутні, часто проходять даремно.

Приклад 2, що стосується використання учнями ресурсів Інтернет. Припустимо, що інтернет-ресурси використовуються для підготовки учнями деякого повідомлення з певної тематики. В даному випадку учень має можливість відносно швидко знайти необхідну інформацію і в чималому обсязі. Ось цей "чималий обсяг" і підводить багатьох. Спочатку йде накопичення фактичного матеріалу - скачується потрібна інформація. І це цілком закономірно. Після повинно слідувати осмислення, аналіз, відбір цікавою і дійсно потрібної інформації і складання свого варіанту повідомлення. Але чомусь, як правило, це не відбувається. Великий обсяг добутої інформації сприймається учнями як вже закінчена робота. До того ж велика кількість матеріалу може затягнути процес роботи в інтернеті.

Приклад 3. Припустимо, учень на уроці працює на комп'ютері з різними навчальними програмними продуктами (контролюючими, що тренують, демонстраційними, навчальними), виконує завдання із застосуванням текстових і графічних редакторів, проводить розрахунки та перерахунки за допомогою електронних таблиць, застосовує бази даних і системи управління базами даних, використовує електронні підручники та посібники. Тоді у цього учня є прекрасна можливість працювати на уроці в своєму темпі, а у вчителя працювати з учнем індивідуально і диференційовано. Все добре, якщо не враховувати, що тоді на кожному уроці учень змушений багато працювати за комп'ютером. Але скільки ж може учень сидіти за комп'ютером !?
При організації навчальної діяльності із застосуванням інформаційних технологій слід враховувати санітарні правила і норми, які регламентують можливості застосування комп'ютерів в навчальному процесі з урахуванням вікових особливостей учнів. Безперервна тривалість занять безпосередньо з комп'ютером не перевищує:

  • для учнів 1 класу - 10 хвилин,
  • для учнів 2-5 класів - 15 хвилин,
  • для учнів 6-7 класів - 20 хвилин,
  • для учнів 8-9 класів - 25 хвилин,
  • для учнів 10-11 класів на першій годині навчальних занять 30 хвилин, на другому - 20 хвилин

Виходить, що якщо розглядати один окремо взятий урок в школі, то використання ІКТ - це чудово. Але коли це пошириться на всі уроки, треба серйозно задуматися про розумному дозуванні використання ІКТ на уроках в школі. Не просто бездумно насаджувати, а кожен раз серйозно аналізувати, що це дає навчального процесу.

Проблеми впровадження ІКТ
Основна складність полягає в складності пошуку і підготовки навчального матеріалу. І якщо у випадку традиційних способів подання інформації ми можемо використовувати накопичені дані (карти, схеми), легко розробляються дані на основі літератури, то в разі подання інформації за допомогою ІКТ виникає складність пошуку і створення інформації. Знайти або створити інформацію в електронній формі вчителю набагато складніше, ніж взяти інформацію з книг (довідників) і продемонструвати на уроці. З іншого боку, у продажу є безліч інформаційних дисків з підготовленим матеріалом, але, на жаль, з закритим форматом і ускладненим інтерфейсом. Що це означає? Використовувати матеріал навчального диска цілком, як правило, недоцільно, а щоб знайти і відкрити потрібний матеріал, необхідно затратити час. Скопіювати з диска зображення полководців в окремі файли неможливо, так як вони закриті власним форматом. Такі ситуації дуже часті, так як розробники дисків і навчальних програм не враховують того, що вчитель розробляє урок під себе і під свій клас. Виходом з цієї ситуації може бути розробка навчальних матеріалів у вигляді окремих тематичних модулів, що складають з окремих файлів (jpg, txt, html, avi, mp3, gif та ін.), З яких вчитель сам вибирає необхідні йому матеріали і послідовність їх викладів. Такі матеріали в сучасних умовах можуть накопичуватися учителем для себе, можуть створюватися відповідні електронні бібліотеки матеріалів, тобто медіатеки, на базі школи, на районному рівні. Трудомісткість розробки акредитуючої результату. Зусилля, витрачені на розробку уроків із застосуванням ІКТ компенсуються, якщо застосування ІТ методично виправдано, продуктивно. До того ж, якщо вчитель систематично готує матеріал в електронному вигляді, то через певний час накопичується велика база даних. Але використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні різних предметів шкільного курсу неможливо без достатньої технічної бази, відповідного програмного забезпечення та підключення до мережі Інтернет і достатніх умінь роботи з комп'ютером самого вчителя. Наші педагоги стали частіше використовувати комп'ютер в освітньо-виховному процесі. На сьогоднішній день медіа-обладнання стає все більш затребуваним. Вчителі поступово оцінюють переваги комп'ютера для вдосконалення методики уроку. Отже, використання комп'ютера - потужний засіб для створення оптимальних умов роботи на уроці, але воно повинно бути доцільно і методично обгрунтовано. Інформаційних технологій слід використовувати тільки тоді, коли це використання дає незаперечний педагогічний ефект і ні в якому разі не можна вважати застосування комп'ютера даниною часу або перетворювати його в модне захоплення
Рішення:

  • Максимально використовувати переваги ІКТ для підвищення якості освіти учнів.
  • Підвищувати кваліфікацію через самоосвіту, участь в професійних об'єднаннях учителів і семінарах, майстер-класах
  • Впроваджувати інформаційні технології в різні етапи традиційного уроку
  • Розробляти і використовувати власне програмне забезпечення та цифрові освітні ресурси, формувати і використовувати медіатеку.

Завдання 4.Методичні рекомендації

Проектування інформаційного освітнього середовища установи
Можна виділити такі загальні положення формування єдиного інформаційного середовища:

  • під час формування інформаційного освітнього середовища необхідно розв’язати проблему змісту освіти на сучасному етапі, співвідношення традиційних складових навчального процесу та нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових взаємовідношень учня, учителя та освітнього середовища,
  • інформаційне освітнє середовище включає технологічні (апаратні та програмні), інформаційні та організаційні ресурси.

Для формування ІК-компетентності вчителів потрібно:

  • Проводити семінари і тренінги для вчителів.
  • Надавати вчителям можливості проходження курсів підвищення ІК-компетентності.
  • Мотивувати вчителів та показувати можливості використання сучасних технічних засобів в освіті.
  • Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Модернізація ІТ-інфраструктури
ІТ-забезпечення школи потребує модернізації. Школа забезпечена ІКТ на середньому рівні. Потрібно облаштувати ще один клас інформатики. Тому що інколи виникають труднощі та незручності під час проведення уроків. Також школа потребує додаткового мультимедійного обладнання. Є в наявності одна Смарт-дошок та проектор. На мою думку, можна модернізувати ІТ-інфраструктуру так:

  • Ефективність навчальних закладів. Загальний аналіз діяльності навчального закладу, рішення для контролю звітності і створення звітів. Спрощення звітності й керування планами на майбутнє завдяки миттєвому доступу до інформації і докладному огляду джерел даних.
  • Керування дослідженнями. Хмарна платформа для спільних досліджень із широким спектром інструментів для аналізу, розробки та створення матеріалів. Надання групам ефективних засобів для співпраці, дослідження, аналізу, розробки та створення матеріалів.
  • Операційна ефективність. Програмний комплекс серверів і інструментів, які забезпечують світовий рівень керування ІТ-інфраструктурою, захисту даних і безпеки мережі. Ефективне керування ІТ-інфраструктурою і її захист з одночасним зменшенням непрямих витрат на інформаційні технології.
  • Електронне навчання. Інструменти для творчості і технології для співпраці, що надає змогу учням, творити і надихати одне одного, а також співпрацювати під час навчання в межах навчального закладу, держави чи всього світу.

Формування ІК-компетентності вчителя
Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті. Вона передбачає наявність у особистості здібності:

  • застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті;
  • раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;
  • будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;
  • давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності.

Сьогодні більшість учнів мотивована на стійке, незалежне, цілеспрямоване і самостійне навчання. Саме тому їм подобається робота над проектом, тим, що вони беруть на себе ризик самостійних дій і навчаються на своїх помилках. Уміння працювати з інформацією, узагальнювати, аналізувати, систематизувати - усе це допоможе учням у роботі над проектом. Навички роботи з комп'ютером їм будуть потрібні не тільки для пошуку інформації (тим паче, що на сьогоднішній день учні частіше і більш охоче шукають інформацію через Інтернет, ніж у бібліотеці), але й для того, щоб представити і розкрити тему своїх досліджень. Метод проектів вимагає ретельної підготовки вчителя, оскільки від того, наскільки він зможе зацікавити учнів темою проекту, буде залежати і результативність роботи учнів. Учитель повинен чітко сформулювати основні, проблемні та навчальні питання, чітко визначити терміни роботи над проектом, ознайомити з методами оцінювання як протягом всього проекту, так і кінцевого результату. Вважаємо, що використання методу проектів у роботі, є найбільш ефективним на сьогоднішній день для формування цілісної конкурентоспроможної особистості учнів. Одним з головних завдань шкільної освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними засобами і технологіями роботи, формування в них інформаційної культури, життєвих компетентностей, зокрема інформаційної компетентності. Щоб сформувати інформаційну компетентність в учнів, учитель і сам повинен володіти такою компетентністю, розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня.