Кавка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ка́вка, -ки, ж. Ум. отъ кава. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі кавки закавчили. Гол. І. 106.


Сучасні словники

КА́ВКА, и, жін., діал. Зменш. до кава 2. Тьохнуло щось у серці жандарма, коли побачив увесь вершок скали, покритий воронами, кавками і іншим стервоїдним птаством (Іван Франко, II, 1950, 36). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 66.

ка́вка іменник жіночого роду діал.

кавка (-ки) f Orn. Jackdaw.

Ілюстрації

Кавка.jpg Кавка2.jpg

Медіа

Див. також

Кавка Словопедія

Джерела та література

Зовнішні посилання