Йойкати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Йойкати, -каю, -єш, одн. в. йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.


Сучасні словники

Словник української мови

ЙОЙКАТИ, аю, аєш, недок. Викрикувати «йой» від болю, страху тощо; охкати, стогнати. На тоці лежав розтягнений мужик і йойкав, і стогнав, і кричав (Іван Франко, II, 1950, 99); Іванко приходить і бачить: сестра у постелі йойкає (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 118). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 62.

Орфографічний словник української мови

йо́йкати дієслово недоконаного виду

Словник синонімів

ЙОЙКАТИ див. КРИЧАТИ.

Ілюстрації

Yoykati.jpg Yoykati1.jpg Yoykati2.png Yoykati3.gif Yoykati4.jpg Yoykati5.jpg Yoykati6.jpg

Медіа

Див. також

Плакати

Біль

Пісня про Наталку (зі словом йойкати)

Хворий лев і лисиця. Українська народна казка про тварин

Джерела та література

Короткий словник львівського балаку (львівської говірки)

ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИКИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУФІКСА -А- ЯК ЗАСОБУ ВИРАЖЕННЯ ІТЕРАТИВНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Цікаві факти

Цікаві факти про біль

Bil.jpg
Сучасні медики точно вивчили всі неврологічні процеси в організмі; вони розрізняють "хорошу" і "погану" біль. Гостра "гарна" біль це життєво важливий сигнал попередження, наприклад, коли дитина вистачає гарячу сковороду чи дорослий б'є себе молотком по пальцю. Ті люди, які через рідкісного спадкового захворювання, сімейного синдрому Райлі-Дея, взагалі не сприймають біль, постійно знаходяться в небезпеці, оскільки у них відсутні такі сигнали тривоги.
Bil1.jpg

"Погана", хронічний біль може терзати людини протягом усього життя і при цьому абсолютно без жодного приводу, оскільки власне причина вже давно усунена. Хронічний біль виникає тоді, коли гострі болі не вдається досить пом'якшити. Нервові клітини спинного мозку, які постійно бомбардуються больовими нападами, змінюють активність своїх генів і свій обмін речовин. Внаслідок цього вони все болючіше реагують на подразники, і біль стає хронічною. Тоді неврологи говорять про больовий пам'яті. Мета сумлінного медика полягає в тому, щоб перемогти "погану" біль, не відключаючи чутливість до "хорошою" болю. "Всяка хронічний біль колись була гострою", вважає Вальтер Цігльгенсбергер з Інституту психіатрії ім. Макса Планка в Мюнхені. Ще в операційній можна уникнути перетворення "хорошою" болі в "погану".

"Пацієнти повинні наполягати не тільки на отриманні при операції загального наркозу, а й на тому, щоб шляхом місцевого знеболювання оперованого ділянки лікарі придушили поширення хворобливих імпульсів у спинний мозок", радить фахівець з болів.