З’їздитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
З’їздитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з’їздився. Ном. № 1898. Не тілько що, але й зелізо з’їздиться. Ном. № 2728.
З’їзди́тися, -джуся, -дишся, сов. в. з’їхатися, з’їдуся, -дешся, гл. Съѣзжаться, съѣхаться. Тим ся кажу поховати, де ся пани з’їздя. Гол. І.
