Зімовник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.