Зімкнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

ЗІМКНУ́ТИ див. змикати.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словопедія

ЗІМКНУТИ

змика́ти / зімкну́ти ла́ви (ряди́). Тісно згуртовуватися, об’єднуватися для здійснення якоїсь мети; досягати одностайності у рішеннях, діях. Дедалі щільніше змикають свої лави демократичні сили (З газети).

не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка).

Ілюстрації

Jk.jpg Eyes777.jpg Seventeen.jpg Teamwork.jpg


Див. також

Синоніми

ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИрідко. - Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить [Роман] по чолу і чомусь заплющує очі (М. Стельмах); Сплющую повіки. Зринають, колотяться, переплітаються зелені, оранжеві, червоні, блакитні кола (І. Чендей); Одна тільки Марина Костянтинівна не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Панас Мирний); Румлер склепив повіки і сидів так кілька хвилин (Н. Рибак). - Пор. мру́жити, 1. стуля́ти.

З’Є́ДНУВАТИ (об’єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини - деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИрідше,ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИрідко;СХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (перев. швидко або тимчасово); ЗЧІ́ПЛЮВАТИ, ЗЧЛЕНО́ВУВАТИтехн. (деталі, секції і т. ін.); ЗРО́ЩУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ (перев. зварюванням); ЗВО́ДИТИ, ЗМИКА́ТИ, СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ТУЛИ́ТИ (кінці чого-небудь); СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИтехн. (закріплюючи чимось). - Док.: з’єдна́ти, сполучи́ти, злучи́ти, схопи́ти, прихопи́ти, зчепи́ти, зчленува́ти, зрости́ти, злютува́ти, звести́, зімкну́ти, стули́ти, скріпи́ти. З’єднавши [кінці кабеля], пускається назад.. Він почуває задоволення від того, що полагодив кабель (О. Гончар); Амфіон.. умощує те каміння, сполучує його і виводить мур (Леся Українка); Кінці хреста злучає широкий обід (М. Коцюбинський); Схопив на живу нитку (М. Номис); Ми заходилися її [котушку кабелю] перемотувати, уважно вишукуючи пошкодження і зрощуючи кінці (Н. Тихий); Вони приганяють і скріплюють останні кругляки (М. Стельмах).

СТУЛЯ́ТИ (зводити що-небудь впритул), СТУ́ЛЮВАТИрідше,ЗМИКА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ, ПІДБИРА́ТИ (губи);СКЛЕПЛЯ́ТИ (уста, очі, повіки і т. ін.). - Док.: стули́ти, зімкну́ти, підтягти́, підтягну́ти, підібра́ти, підібга́ти[підобга́ти], склепи́ти. - Дитина... якось упустила... ненароком, - мовила куховарка, стуляючи, не знать для чого, череп’я докупи (Л. Яновська); Мертве поле після бою. Ти в крові лежиш і сниш. Рану стулюєш руками, Санітарів добрих ждеш (В. Сосюра); Можна наспівувати, стуливши губи (Ю. Смолич); Обурений до глибини душі, .. якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Ю. Збанацький); Німа мовчазність.. склепила уста, скувала серце і душу (Панас Мирний). - Пор. заплю́щувати.


Зовнішні посилання

http://slovopedia.org.ua/49/53399/357945.html

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D1%96%D0%BC%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D1%96%D0%BC%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8