Зчиняти

Словник Грінченка

Зчиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать, производить, произвести, совершать, совершить. Всіх козаків поїла, кормила, по Івасю Вдовиченку похорон і весілля зчинила. Мет. 424. — бучу. Поднять шумъ.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЗЧИНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗЧИНИТИ, зчиню, зчиниш, док., перех.

1. Робити, учиняти що-небудь. [Валент:] Школярі у нас всі на «римлян» і «християн» ділились, зчиняли раз у раз сперечки, звади, два табори були непримиренні, як на війні (Леся Українка, III, 1952, 288); Відчували вони, що Семениха.. стане йому дорікати, а він не втерпить та й бійку зчинить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 112); Непрошений, незваний поліз [Романик] у президію... А коли йому не хотіли дати слово, то він з своєю шайкою зчинив заколот, пішли в рух гнилі яйця, і довелося розпустити збори (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 462); // Викликати, спричинювати. Вершники влетіли на подвір'я казарми. Але замість звернути до стайні, ..вони підлетіли до самої казарми і під вікнами почали стріляти, зчиняючи тривогу (Андрій Головко, II, 1957, 568); Наскочили [партизани] туди годині о дванадцятій ночі, перебили частину німців, зчинили паніку, захопили район (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 94).

2. у сполуч. із сл. галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін. Починати галасувати, кричати і т. ін. Гукав і зчиняв ґвалт одним-один чоловік, але цього чоловіка знали всі. То був матрос.. Тимофій Гречка (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 184); Зчинила [Одарка] такий крик-ґвалт, що з другого двору пани почули і прибігли на той лемент (Панас Мирний, IV, 1965, 167); До кімнати в цей час зайшли гомінкі відвідувачі. Вони попрямували до столу праворуч і зчинили галас (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 64); Дівчата такий лемент зчинили — хоч тікай (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 738.

Синоніми до слова "Зчиняти"

Словник синонімів

• (заколот) робити
• учиняти;
• (паніку) здіймати;
• зривати;
• викликати;
• спричиняти;
• причинятися.

Приклади використання слова "Зчиняти"

Служника він уже застав за зборами в дорогу; той зрозумів його знак не зчиняти гамору, і все було спаковане тихо й дуже швидко.

Теккерей Вільям, Ярмарок Суєти

Ще ввечері всім командирам було віддано суворий наказ спостерігати за бійцями й на випадок самовільної відлучки будь-кого не зчиняти шуму, а повідомити про це в штаб.

Далекий Микола, Танки на мосту! Голка в сіні

Бо панотець не мав наміру зчиняти сварки, вона приходила сама непрошена. Мартович Лесь, Забабон

— Перестріляти б їх — так не варто зчиняти шум , — вголос подумав Андрій.

Загребельний Павло, Дума про невмирущого

Щоб не зчиняти скандалу, ми мусили критися, як злодії, чатувати на хвилину, коли ні старого подружжя Маренів, ані господарів вілли не було вдома.

Радіге Раймон, Одержимий

Принаймні той, хто сам хотів одружитися з нею, не повинен би зчиняти бучі.

Теккерей Вільям, Ярмарок Суєти

Попі розумний пес і не стане марно зчиняти такий гвалт.

Ґерштекер Фрідріх, На дикому Заході

Прикордонникам ні в якому разі не зчиняти галасу, навіть якщо вони схоплять когось.

Гуляшки Андрей, Пригода опівночі. Однієї дощової осені

Зчиняти шамотню через цей відпочинок серед білого дня йому не хотілось, і він не роздягався.

Канетті Еліас, Засліплення