Зрушити, -шу, -шиш, гл. 1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця. 2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили. МВ. II. 149. 3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили. Чуб. V. 315.
