Золотогривий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Золотогри́вий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109.

Сучасні словники

ЗОЛОТОГРИВИЙ, а, е, поет. Який має гриву золотистого кольору (про коня). Цар сказав, що відпустить [Мишка], але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Калин, Закарп. казки, 1955, 133); Розправляє [Святогор] вус свій сивий, Далі оком стереже. Кінь під ним золотогривий До просторів стиха рже (Черн., Поезії, 1959, 379).

Ілюстрації

Златогривый-1.jpg 15423146127.jpg 142124981279819.jpg 142141262173.jpg

Медіа


Джерела та література

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9