Зобати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зоба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = Дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.