Змилювати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. Валк. у. От і змилила вже. Каменец. у. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила. НВолын. у.