Злодійкуватий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (Степан Васильченко, II, 1959, 467); Ось тут виріс найбільший сонях, з головою завбільшки з миску. Та злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння (Олесь Донченко, IV, 1957, 49); // Який виражає схильність до злодійства, нечесність, хитрість. Злодійкувате його обличчя уперто схилилося вниз (Степан Васильченко, I, 1959, 342); — О, і ти вже встала! — вигукнув Єгипта і, наче вмившись своєю злодійкуватою усмішкою, справді відступився, дав дівчині місце біля умивальника (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 258); Трохи згодом до Оксани прибіг Павло Лущик, молодий, плечистий, з темними злодійкуватими очима парубок (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 91). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 600.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (Вас., II, 1959, 467); Ось тут виріс найбільший сонях, з головою завбільшки з миску. Та злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння (Донч., IV, 1957, 49); // Який виражав схильність до злодійства, нечесність, хитрість. Злодійкувате його обличчя уперто схилилося вниз (Вас., І, 1959, 342); — О, і ти вже встала! — вигукнув Єгипта і, наче вмившись своєю злодійкуватою усмішкою, справді відступився, дав дівчині місце біля умивальника (Гончар, Тронка, 1963, 258); Трохи згодом до Оксани прибіг Павло Лущик, молодий, плечистий, з темними злодійкуватими очима парубок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 91). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 600.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

злодійкуватий -а, -е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. || Який виражає схильність до злодійства, нечесність, хитрість.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

ЗЛОДІЙКУВАТИЙ 1.jpg ЗЛОДІЙКУВАТИЙ 2.jpg ЗЛОДІЙКУВАТИЙ 3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

ЗЛОДЮГА

ЗЛОДІЙ

ЗЛОДІЙКА