Здрімати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріматися, -маюся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Г. Арт. (О. 1861. III. 83). Нігди бим ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. Чуб. V. 125. А здрімавшись, заснув кріпко. Млак. 77.