Звичайний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса на чоловіка звичайне слово. Ном. № 3500. Ум. Звичайненький.
