Звисати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. звиснути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. Чуб. V. 34. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш звисне губа. Маркев. 48. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає. Чуб. V. 578.