Звеніти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Звеніти, -ню́, -ни́ш, гл. = Дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови:

ДЗВЕНІТИ

1. Видавати високий, деренчливий металевий звук.

// Утворювати чим-небудь такий звук.

2. Звучати дзвінко.

Дзвенить у вухах (у голові) — про відчуття дзвону у вухах (у голові) від напруження, слабості і т. ін. Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89);

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання