Збіліти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Збіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. МВ. II. 50. Чого так збіліла? Чуб. III. 121.