Заїздити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Заї́здити, -джу, -диш, гл. Заѣздить, изнурить ѣздой. Заїздив коника, заїздив другого... Скажи, серце, правду, чи що буде з того. Чуб. V. 116.

Заїздити, -джу, -ди́ш, сов. в. заїхати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Заѣзжать, заѣхать. Заїхав на чужину. Їхав козак із війни, та заїхав до вдови. Чуб. V. 66. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. Ном. № 708. 2) Успѣвать, успѣть доѣхать. Ми ще засвітла заїдемо у Горовицю. Уман. у.