Заєць Ольга Олександрівна

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Заєць Ольги Олександрівни VІ курсу Педагогічного інституту заочної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності «Початкова освіта».

База практики спеціалізована школа I-III ступенів з поглибленим вивченням французької мови № 110 імені К. Гапоненка міста Києва

Завдання 1

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

  • Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ

Інтерв’ю з директором СШ №110 Дубовик Ларисою Ігорівною Можна подивитися тут: https://docs.google.com/document/d/1EGPu5h4UpAS74ZbSqFOZtkwCyfrgnVqM-IR3D9bIgow/edit

  • ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу.

Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування Ознайомитися з анкетою та переглянути результати ви можете ось тут: https://docs.google.com/forms/d/1fyTufm2Ftvv5FZdZR1H7QAzRc-3HpZRE5KSw4CCqsso/edit

  • Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
  1. 1.Апаратне забезпечення'
    • Комп`ютерів - 2 кабінети інформатики (20 комп'ютерів). В 4 кабінетах теж є комп’ютер.
    • Комплект проекційного обладнання - 3 шт.
    • Ноутбуки -6 шт.
    • Підсилбвач звуку "Phonic - 740" - 1 шт.
    • Колонка портативна - 3 шт.
    • Мікрофонони - 6 шт.
    • Проектор - 2 шт.
    • Інтерактивна дошка - 1шт.
    • Ламінатор - 2 шт.
    • Телевізори - в кожному навчальному кабінеті.
    • Акустичні колонки SE-715 - 2 шт.
    • Мікрофонна стійка - 3 шт.
    • Прінтери - 6 шт.
    • Факс - 1шт
  1. 2. Програмне забезпечення:
    • Microsoft office
    • Windows
    • Антивірусні програми
    • Дидактичні матеріали
    • Скарбниця знань
    • Сходинки до інформатики
    • Сервіси Google
  1. 3. Інформаційне забезпечення:
    • Інформаційно-освітнє середовище описане на сайті школи( http://school-110.com).
  1. 4. Навчально-наукове забезпечення:
    • державні стандарти освіти;
    • навчальні плани;
    • навчальні програми з усіх навчальних дисциплін;
    • підручники та навчальні посібники;
    • матеріали поточного та підсумкового контролю;
    • методичні матеріали.

Завдання 2

Створення google-групи

Всю іформацацію про діяльність установи ви можете подивитися ось тут: https://groups.google.com/a/kubg.edu.ua/forum/?hl=uk#!forum/--110--

Завдання 3

Виступ на педраді щодо можливостей онлайн навчання

Сьогодні серед розвинених країн світу активний підхід до використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі не обмежується електронними підручниками або посібниками, атласами чи енциклопедіями. Мережні технології, і у першу чергу Інтернет, є нині одним із засобів надання рівного доступу до якісної освіти, є невід'ємною складовою освітньої галузі. Інтернет сьогодення є найважливішою соціально-економічною комунікацією нашої цивілізації. Глобальна мережа відображає функціонування різних галузей суспільства та забезпечує інформаційний сервіс спілкування, дозвілля та інших видів професійної діяльності особистості. Мережа Інтернет необхідна всім учителям і учням незалежно від предмета вивчення. Інтернет як технічний засіб розвитку особистості істотно сприяє її самореалізації та розширює соціальні можливості. Користувачі мережі не тільки "споживають" інформацію, а й постійно поповнюють її різними інформаційними ресурсами. Розглянемо мережу Інтернет з позицій її освітніх можливостей. Відомо, що мережа Інтернету не проектувалась спеціально для системи освіти, але системи освіти в усьому світі скористувалися можливостями Інтернету, які задовольняють основні вимоги дидактики до технічних засобів навчання.

Мережа Інтернет забезпечує такі можливості, корисні для навчання:

  • 1) публікацію навчально-методичної інформації в гіпермедійному вигляді;
  • 2) спілкування між суб'єктами й об'єктами навчального процесу в Інтернеті;
  • 3) дистанційний доступ до інформаційних ресурсів, віддалених бібліотечних каталогів і файлів електронних бібліотек, до файлів користувачів, а також до баз даних і знань;
  • 4) дистанційне використання віддалених обчислювальних ресурсів і дистанційних лабораторних практикумів. Саме ці можливості дозволили широко використовувати Інтернет у системі освіти.

Моделі навчання з використанням мережі можна поділити на змішане й повне Інтернет-навчання. У першому випадку Інтернет-технології вбудовують у традиційний навчальний процес, а навчальний процес у свою чергу, складається з контактних і неконтактних періодів навчання. В іншому випадку навчання відбувається цілком в Інтернеті. Функції мережі Інтернет спроможні забезпечити єдиний інформаційний простір для роботи на занятті, а також позааудиторією, дати можливість підвищити рівень кваліфікації педагога шляхом оволодіння мультимедіа компетенцією. До їх переліку відносять: пошукову функцію, функцію транспортного засобу ("інформаційна магістраль"), функцію спілкування, навчання, архівну функцію, а також функцію інформації, комунікації, публікації. Крім того, наявні й інші базові функції Інтернету; мовні (електронні бібліотеки), інтерактивні (телекомунікаційні конференції), пошукові (каталоги, пошукові системи). Серед чималої кількості функцій Інтернету виділяємо такі найважливіші, що мають вплив на формування професійних знань, умінь і навичок майбутніх педагогів:

  • 1. Транспортна функція (www, графічний інтерфейс (гіпертекст із лінками), e-mail (електронна пошта), мережеві протоколи зв'язку)).
  • 2. Функція спілкування в інформаційному середовищі.
  • 3. Функція професійного спілкування.
  • 4. Функція навчання [8].

Інтернет нині — найкращий засіб транспортування інформації. Він забезпечує миттєвий і повний доступ до всього обсягу світових знань і транспортування інформації, опосередкованої потужним пошуковим центром, що звільняє одержувача цієї інформації від необхідності планувати та здійснювати багатоступеневу роботу щодо одержання тих чи інших знань, відомостей. Отже, Інтернет це:

  • основний транспортний засіб глобальної інформації; структурований центр транспортування інформації, через який можна також звернутися до університетів, музеїв і бібліотек світу;
  • миттєвий доступ до інформації через пошуковий центр;
  • транспортний засіб, який забезпечує доступ до будь-якої інформації без обмежень;
  • транспортний засіб, який забезпечує безперервність потоку інформації, що надходить користувачеві у вигляді ланцюжка знань, відомостей;
  • транспортний засіб, який забезпечує надходження інформації, що базується на взаємодії різних користувачів з їхніми особистими знаннями, інтересами та потребами в процесі роботи в цій системі.

Особливу увагу хочу звернути на функцію навчання. Функція навчання. Інтернет-навчання має низку переваг, у порівнянні з іншими видами навчання, а саме: 1) Інтернет — безмежне джерело інформації, яке дозволяє швидко і достатньо широко розкрити суть того чи іншого навчального питання; 2) автономна робота з необхідною літературою; 3) можливість інтерактивного спілкування. Основні варіанти використання Інтернет-ресурсів учнем за завданням вчителя.

Перший варіант — різні види домашніх завдань, спрямовані на пошук запропонованої учителем інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. При цьому пошук здійснюється як у вільному режимі, так і в ресурсах, наданих педагогом. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте "скачування" з сайту результатів чужої праці.

Другий варіант — участь у різного роду видах дистанційної освіти. Недоцільно механічно переносити на ланку середньої освіти дистанційні технології вищої школи. Самостійне навчання з використанням ресурсів Інтернету і дистанційне навчання — це не синоніми. Дистанційне навчання може бути корисним для самоперевірки, ліквідації прогалин у знаннях, для формування навичок, для розвитку та підготовки до навчання у вищому навчальному закладі. Проте сьогодні зустрічаються лише поодинокі серйозні спроби розробити методику дистанційної підтримки традиційної середньої освіти. Величезні телекомунікаційні можливості Інтернету можна використати для організації дистанційного навчання й для організації спілкування за допомогою форумів, чатів і відеоконференцій. Освітні ресурси Інтернету можуть успішно використовуватися учителем на уроках історії в режимах online або off-line.

Третій варіант — участь учнів в інтелектуальних змаганнях. Останнім часом все більшої популярності серед учнів набувають Інтернет-олімпіади. Учень, що бажає взяти участь в такій олімпіаді, реєструється на сайті і виконує відповідні завдання. Традиційно такі Web-олімпіади з різних шкільних дисциплін, в тому числі й з історії, проводить Національна академія управління.

Четвертий варіант — класична проектна робота: порівняльне вивчення, дослідження тих чи інших явищ, фактів, подій, статистики, окремих сайтів, навіть думок, висловлених на форумах для виявлення певної тенденції чи ухвалення рішення, розробки пропозицій. Метод проектів якнайкраще підходить для використання Інтернет-ресурсів, адже в його основі лежить розвиток не тільки пізнавальних навичок учнів, але й уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі. Учитель може підказати джерело інформації або зорієнтувати думку учнів у необхідному напрямку для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно або ж спільними зусиллями розв'язати проблему, застосувати необхідні знання інколи з різних галузей, здобути реальний і конкретний результат. Проектна діяльність учнів дозволяє їм виступати в ролі авторів, творців, підвищує творчий потенціал, розширює загальний кругозір. О.Бовкун пропонує побудувати наступну загальну методичну схему організації навчальної діяльності з застосуванням Інтернет-ресурсів:

  • 1. На першому етапі педагог планує свої уроки з використанням ресурсів Інтернету. При цьому необхідно обрати курси, теми, де Інтернет-ресурси найбільш органічно увійдуть до процесу навчання, і відповідно буде досягнуто максимального освітнього ефекту.
  • 2. На другому — визначає форму навчального заняття і методи, які буде використовувати під час організації навчальної діяльності учнів з ресурсами Інтернету. Ними можуть бути: семінар, конференція, практикум тощо.
  • 3. На третьому — знаходить і складає (або доручає найбільш підготовленим учням) список найкращих ресурсів, з якими необхідно ознайомитися школярам, виконуючи завдання.
  • 4. На четвертому — організовує роботу учнів з Інтернет-ресурсами Із метою більш чіткої організації праці з учнями можна запропонувати завдання, які конкретизують проблему, над якою працюють школярі. Наприклад, проаналізувати аргументацію авторів знайдених матеріалів або співставити зміст сайту з інформацією, що відома учням з інших джерел.
  • 5. На останньому етапі відслідковує та оцінює результати ефективності навчання з використанням Інтернет-ресурсів. На цьому етапі можна використати різноманітні методи самооцінювання учнями своєї діяльності.

Застосування Інтернет-технологій взагалі змінює відносини педагога та учня. Вони стають партнерськими, направленими на досягнення загальної цілі — організації такого навчального процесу, в якому роль вчителя буде зводитися до корегування та управління. Постійно апробовуючи матеріал, педагог одержує можливість корегувати свою діяльність, включаючи в нього новітні інформаційні та педагогічні розробки, не допускаючи застою чи морального старіння.

Завдання 4

Методичні рекомендації

  1. Проектування інформаційного освітнього середовища установи.

Сьогодні надзвичайно важливим є модернізація освіти та формування єдиного інформаційного освітнього середовища. Саме тому більшість навчальних закладів потребують створення єдиного ІОС. Створення єдиного освітнього інформаційного середовища сприяє розвитку навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Для створення цілісної системи розвитку комунікативної та комунікаційної культури учасників навчально-виховного процесу мають бути спрямовані основні завдання діяльності:

  1. розробка, апробація та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій у навчально-виховному процесі та в управлінській діяльності школи;
  2. забезпечення застосування інформаційних технологій в навчально-виховному процесі та управлінській діяльності закладу освіти;
  3. створення єдиного інформаційного простору закладу освіти з подальшою інтеграцією його в систему відкритої освіти;
  4. розробка технологій застосування окремих складових інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом та механізму створення і користування базами даних;
  5. забезпечення мультимедійного супроводу навчальних занять на основі використання ресурсів шкільного інформаційно-бібліотечного центру (відео-, медіатека, мережа Інтернет);
  6. впровадження у навчально-виховний процес новітніх інформаційних технологій навчання;
  7. введення в практику роботи вчителів методу проектів, як однієї з компетентнісно зорієнтованих технологій навчання та виховання учнів;
  8. впровадження заходів у навчальній та виховній діяльності, спрямованих на розвиток письмової та усної комунікації, навичок роботи в групі, самопрезентації, ораторського мистецтва учнів;
  9. запровадження в навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій, створення безпечних умов навчання та виховання дітей;
  10. створення шкільного середовища, що сприятиме прагненню учнів до самопізнання, самоаналізу, саморозвитку.


  1. Модернізації ІТ інфраструктури.

Школа забезпечена ІКТ на середньому рівні. Не всі нформаційні класи гарно облаштовані та укомплектовані всім необхідним. Школа суттєво потребує додаткового мультимедійного обладнання, а саме не вистачає Смарт-дошок та проекторів. Модернізувати ІТ-інфораструктуру можна ще так:

  • Накопичення, апробація та використання програмного забезпечення, технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють впровадженню комп’ютерних технологій;
  • Накопичення інформаційно-методичних матеріалів, апробація методик, які сприяють розвитку комунікативних компетенцій;
  • Підтримка діючого прикладного програмного забезпечення і функціонування локальної комп’ютерної мережі у навчальному закладі;* Проведення практичних занять для педагогічних працівників школи щодо оволодіння навичками роботи з персональним комп’ютером та роботи в мережі Інтернет;
  • Проведення серії курсів та семінарів-практикумів для всіх категорій учасників навчально-виховного процесу з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, розвитку комунікаційних здібностей;
  • Розробка засобів діагностики (таблиць, графіків, діаграм щодо розвитку освіти в школі тощо);
  • Формування баз даних учнів;
  • Створення бази даних бібліотечного фонду школи;
  • Відслідковування результатів атестації педпрацівників;
  • Залучення учасників навчально-виховного процесу до участі в Інтернет-конференціях;
  • Залучення учасників навчально-виховного процесу до участі у міжрегіональних та міжнародних інтернет-проектах.
  • Електронне навчання. Інструменти для творчості і технології для співпраці, що надає змогу учням, творити і надихати одне одного, а також співпрацювати під час навчання в межах навчального закладу, держави чи всього світу.
  • Керування дослідженнями. Хмарна платформа для спільних досліджень із широким спектром інструментів для аналізу, розробки та створення матеріалів. Надання групам ефективних засобів для співпраці, дослідження, аналізу, розробки та створення матеріалів.
  • Ефективність навчальних закладів. Загальний аналіз діяльності навчального закладу, рішення для контролю звітності і створення звітів. Спрощення звітності й керування планами на майбутнє завдяки миттєвому доступу до інформації і докладному огляду джерел даних.
  • Операційна ефективність. Програмний комплекс серверів і інструментів, які забезпечують світовий рівень керування ІТ-інфраструктурою, захисту даних і безпеки мережі. Ефективне керування ІТ-інфраструктурою і її захист з одночасним зменшенням непрямих витрат на інформаційні технології.


  1. Формування ІК- компетентності співробітників, вчителів, вихователів установи

Високий рівень інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентності) вчителя стає запорукою ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в закладі, є одним з найважливіших показників успішності його діяльності і одночасно необхідною передумовою для подальшого підвищення рівня його професійної компетентності. Структура інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів Вчитель має опанувати такі компоненти:

  • Світоглядний компонент (Розуміння ролі ІКТ в освіті)
  • Технологічний компонент (Навчальна програма й оцінювання, та інформаційно-комунікаційні технології)
  • Організаційно-методичний компонент (Педагогіка, організація та керування)
  • Самоосвітній компонент (Підвищення кваліфікації вчителя)