Забірати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. Мог. 147. Нехай кріваве забірає. Ном. № 13677. Забірай турка! бий турка! ЗОЮР. І. 6. Він же мене підмовляє і з собою забірає. Лавр. 70. Всього світу не забереш. Ном. № 4851. — в неволю. Брать въ плѣнъ. — в москалі. Брать въ солдаты. Лавр. 124. Хлопців в москалі забрали. Шевч. 662. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. Стор. М. Пр. 43. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.