Забідити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екат. у.