Забороняти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Забороняти, -ня́ю, -єш, сов. в. заборонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Защищать, защитить. Я працював один за трьох і заборонив від нужди матір с сестрою. Стор. М. Пр. 34. Господи Боже!... заступи мене, заборони мене від усякого злого. Шух. І. 38. 2) Запрещать, запретить. Ми бачили, що во имя Твоє виганяв біси, і заборонили йому. Єв. Л. IX. 49.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗАБОРОНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАБОРОНИТИ, оню, ониш, док. 1. перех. і з інфін. Не дозволяти робити, здійснювати що-небудь. Часом вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив'язуючи мене на довгий час до певного місця та забороняючи всяку працю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Особливо забороняла [мати] йому появлятися на майдані смерком (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45); В 1914 році царизм заборонив відзначити століття з дня народження Шевченка (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 25); // Не допускати, не дозволяти користуватися чим-небудь, уживати щось, відбуватися, існувати чому-небудь. Усі матеріали з тієї газети, які забороняла білогвардійська цензура, другого дня потрапляли в підпільну більшовицьку пресу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 97); [Адмірал:] Я забороняю мітинг. Пропоную виконувати мій наказ (Олександр Корнійчук, I, 1955, 72); [Грек:] То винні все закони ваші римські — заборонили чесні товариства (Леся Українка, II, 1951, 522). 2. перех. і без додатка, заст. Захищати від кого-, чого-небудь. Мати, щоб заборонити сина од латинства, оддала його.. архімандритові Густинського монастиря (Олекса Стороженко, I, 1957, 365); — Бог його знає, чи п'яний [Чіпка], чи ні. Бачила тільки, що до кожного приставав: не даймо! заборонімо! (Панас Мирний, I, 1949, 319).

Ілюстрації

138308EB-B30D-4585-A48B-8D7DF93B27A6.png 76142E2D-4781-44D1-9279-44C172EA862A.jpeg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zaboronjaty

Зовнішні посилання