Забагатіти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Забагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ном. № 4859. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти. Чуб. V. 1130. ), Ім==Сучасні словники==

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАБАГАТІТИ, ію, ієш, док. Стати багатим. — Ой, коли б я, козаченьку, Та й забагатіла, То я б тебе, ледачого, Й за харч не схотіла! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 301); Щоб забагатіти, бояри закладали на шляху свої власні засіки-рогачки і побирали з них.. оплату від усякого проїжджого (Іван Франко, VI, 1951, 39); Все своє життя дід мріяв забагатіти (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 42); 

// чим, з чого. Стати багатим за рахунок чого-небудь. Він мені: «Сирітським добром забагатіти хочеш, Парасю!» (Марко Вовчок, I, 1955, 283); — З п'ятаків та гривень не забагатіємо. Треба правити та вимагати більше (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87); // на що. Придбати що-небудь, розжитися на щось. — Це ви на нового коня забагатіли? — мовив зраділий Максим, почоломкавшись з кумом (Любов Яновська, I, 1959, 159). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 14.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Іноземні словники

[ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]

забагатіти -і́ю, -і́єш, док. Стати багатим. || чим, з чого. Стати багатим завдяки чому-небудь. || на що. Придбати що-небудь, розжитися на щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.


Ілюстрації

Забагатіти.jpg Забагатіти1.jpg Забагатіти2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[адреса посилання]