ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 (Хмельницька обл., м. Славута)

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Shkola-n (1).jpeg.jpg

Контактна інформація школи

30000 м. Славута, вул.М.Лисенко, 2А

Тел. 2-27-38, 2-39-51

ел.пошта: Slavuta-school3@ukr.net

Директор школи

UV39FTAbylY.jpg

Сукач Андрій Петрович директор школи, вчитель математики


Історія школи

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №3 м.Славути заснована у 1922 році. У нове приміщення переведена в 1972р. Школа №3 м. Славути виросла на базі 4- класної єврейської школи, що знаходилася по вул. Артилерійській( нині Б. Хмельницького). З 1932 року вона стала фабрично – заводською семирічкою. Директором цієї школи був Матюшевич Василь Трохимович. З 1934 року приміщення перейшло у розпорядження середньої школи №3. Згодом середня школа №3 мала три навчальних корпуси. Один по вул. Енгельса, де навчалися початкові класи, два інших – по вул.. Б. Хмельницького. Основний корпус знаходився у приміщенні нинішнього Будинку дитячої творчості. Старе приміщення було абсолютно не пристосоване до шкільних умов. Дітям доводилося, часто і вчителям, палити грубки, які вічно розвалювалися. На заняттях не скидали верхній одяг, бо було холодно, і страждали від тісноти. З 1962 року середню школу №3 очолила Лисенко Марія Іванівна. Протягом 1964 – 1967 років силами учнів, батьків та вчителів середньої школи №3 збудовано спортзал розміром 9 х 25 м., їдальню на 100 місць, 4 класних кімнати, майстерню на 35 робочих місць, водопровід та інші господарські приміщення. Зекономлено державних коштів понад 8 тис. крб. Але умови праці і навчання у старих приміщеннях були важкими. І одного разу директор зібрала батьківські збори, покликали на них фотографа. Той зняв на плівку всі класні кімнати, і з цими фотографіями Марія Іванівна пішла по Славутських підприємствах, на яких працювали батьки вихованців школи №3. Була зібрана значна частина коштів на будівництва школи. Лисенко Марія Іванівна не раз їздила до Києва, перш ніж їй вдалося домовитися про будівництво школи. Школа побудована на місці військового лісу, тому Марія Іванівна зверталася за дозволом побудувати школу до Міністра Гречка. Старанням вчителів, шефів, батьків та учнів школи 1972 році була побудована трьох- поверхова середня школа №3. У оформленні та обладнанні навчальних кабінетів суттєву допомогу надало підприємство ДОК. Раніше на місці, де розташована середня школа №3 була курортна зона, там відпочивала Леся Українка. Педагоги, які очолювали загальноосвітню школу №3, починаючи з 1962року – 1974рр. - Лисенко Марія Іванівна Перший директор новозбудованої середньої школи №3. Користувалася заслуженим авторитетом серед населення міста, 12 скликань вона обиралася депутатом районної Ради. Мала нагороди: медалі « За Перемогу» над фашистською Німеччиною», « За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни»; почесні знаки « Відмінник освіти УРСР», «Відмінник освіти СРСР»

Школа сьогодні

Школа сьогодні — це 465 учнів, об’єднаних у 18 класів. Сучасні навчальні та оздоровчі кабінети: методичний, хімії, фізики, географії, біології, математики, інформатики, зарубіжної літератури, української мови, української літератури, історії та права, громадянської освіти, екології та природознавства, захисту Вітчизни, мистецько-оздоровчий, фізкультурно-оздоровчий, початкового навчання (математики, української мови, природознавства і екології), медичний, стоматологічний, навчальні майстерні (слюсарна, деревообробна, обслуговуючі праці), актовий і спортивний зали, бібліотека, дитячі спальні, їдальня, автоматизована газова котельня.

Сайт школи

http://school3slavuta.at.ua/index/0-2

Завдання 1

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.

Досить пізнавальною була розмова з директором школи та заступником директора. Інтерв'ю

Images.jpg

Апаратне забезпечення

-3 комп’ютерні класи;

-2 smart-дошки, 2 інтерактивні дошки;

- 12 навісних плазм з USB-підключенням.

Оснащення комп’ютерами Для управління: директор (1), заступники навчально-виховної роботи (2), заступник з виховної роботи(1), секретар (1), кабінет психолога (1), бібліотека (1) Для навчання: 3 комп’ютерні класи (по 15шт.), початкова школа (11 шт.)

Програмне забезпечення

Microsoft office

Windows

Сходинки до інформатики

Інформаційно-освітнє середовище школи

Представлено сайтом школи, який реалізує освітню політику школи Сайт школи

1 вчитель інформатики підтримує ІТ інфраструктуру школи і забезпечує використання ІКТ в навчально-виховному процесі. Не дивлячись на те, що школа має гарну інфраструктуру, у 10-11 класах учні починають поглиблено вивчати інформатику. Взагалі діти починають вивчати інформатику з 1 класу. У наявності підручники та робочі зошити за новою програмою. Зошитами з інформатики діти користуються з 1 по 6 клас. Як початкова, так і старша та середня школи забезпеченні підручниками "Інформатика". В початковій наявні зошити з друкованою основою.

Анкетування

Серед вчителів ЗОШ І-ІІІ ст. було проведено анкетування на тему: "ІК- компетентності вчителів". Анкету можна переглянути за посиланням Анкета, та результати.

Завдання 2

В Славутській ЗОШ не на високому рівні використовують інформаційне освітнє середовише, тому за допомогою блогу хочу докладніше навести аргументи, чому школа має йти так би мовити "в ногу з часом". Блог

Завдання 3

Дистанційне навчання (ДН) — освітній процес, у якому значна частина викладання здійснюється викладачем (або групою викладачів), віддаленим у просторі або часі від учня (або групи учнів). Сучасне дистанційне навчання здійснюється в основному за допомогою технологій і ресурсів мережі Інтернет. Термін «дистанційне навчання» іноді вживається для позначення форм навчання, що існували задовго до появи комп'ютерів: заочне, кореспондентське, домашнє навчання, екстернат, для яких характерно навчання на відстані, дистанції. Семінар


SAM 6818.JPG

Завдання 4

Методичні рекомендації

Проектування інформаційного освітнього середовища установи

Як створити, сформувати і ефективно використовувати інформаційно-освітнє середовище? Адже воно, по суті, свого роду «конструктор», з елементів якого можна побудувати багато різноманітних систем навчання. Виділимо декілька етапів проектувальної і організаційної діяльності викладача.

Етап проектування пов’язаний з розробкою викладачем проекту навчального процесу. Визначаючи процесуальну сторону майбутньої діяльності, педагог обґрунтовує послідовність своїх дій, зміст окремих ланок. Виходячи з необхідності орієнтації на цілі і результати навчання, потрібно виділити ті компоненти, які складають майбутню діяльність, об’єднати їх в окремі блоки.

На наступному етапі створення проекту викладач аналізує наявні в його розпорядженні можливості, в тому числі електронні. Для обґрунтованого підбору засобів доцільно спиратися на типологію електронних ресурсів за їх методичними функціями, дозволяє цілеспрямовано і методично обґрунтовано формувати інструментальну частину інформаційно-освітнього середовища.

Результати аналізу наявних в арсеналі викладача ресурсів дозволяють перейти до наступної стадії проектування – моделювання їх використання в майбутній діяльності. При розгляді умов, в яких здійснюватиметься навчання, визначається, які конкретно процеси можуть бути забезпечені ресурсами. В цьому випадку аналіз наявних можливостей буде безпосередньо пов’язаний з вибором конкретних засобів досягнення цілей і одержання планованих навчальних результатів.

Спільна діяльність в ІОС відноситься до методичної частини інформаційно-освітнього середовища. Вона може бути розміщена в базу даних у вигляді певної схеми з різною мірою деталізації.

У цьому випадку реалізується діагностична функція інформаційно-освітнього середовища, що виявляється в наступному:

− встановлення рівня предметних знань і умінь, на базі яких формуватимуться нові знання та уміння;

− визначення сформованості універсальних навчальних дій, загальнонавчальних умінь (аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення та ін.);

− виявлення психолого-фізіологічних особливостей тих, хто навчається.

Використовуючи комп’ютер, викладач може виконувати нетворчі, рутинні дії, що пов’язані із створенням тестових завдань, їх тиражуванням, пред’явленням тестів через локальну мережу, чим забезпечується висока оперативність і продуктивність цього виду роботи. Так можна не лише надавати різні засоби діагностики (тести з аналізу інтелекту, навчальних досягнень та ін.), а й систематизувати, обробляти результати їх виконання, обґрунтовано розподіляти тих, хто навчається, за окремими навчальними групами для наступної організації диференційованого, індивідуального навчання з використанням різних електронних навчальних ресурсів.

Подальші дії викладача пов’язані з організацією засвоєння навчального матеріалу, функцій засобів навчання, що входять до складу інформаційно-освітнього середовища. По-перше, формування мотивації і готовності до навчання. Для цього можна використовувати можливості комп’ютера: візуалізацію навчального матеріалу, імітаційне моделювання проблем у певній області, що вивчається, відтворення ситуацій мотиваційного характеру.

По-друге, це організація навчальної діяльності. Знання не передаються в «готовому вигляді», а формуються за допомогою організації самостійних досліджень тих, хто навчається. На цьому етапі використання комп’ютера пов’язане передусім з реалізацією функції інформаційного моделювання (створення знакових моделей) об’єктів вивчення. Завдяки цьому забезпечується можливість «занурення» тих, хто навчається, в певне предметне середовище, де розгортається їхня дослідницька діяльність, їм надається можливість проведення експериментів з моделями об’єктів, що вивчаються, процесів і явищ. Наявність інформаційно-комунікаційних технологій навчання робить можливим одержання результатів, які в межах традиційного освітнього середовища недосяжні.

Важливою умовою підвищення якості навчання є систематичний контроль за процесом навчальної діяльності, її рефлексія і своєчасна корекція. Засоби ІКТ мають досить широкі можливості для цього. Вони допомагають здійснювати поточну, тематичну і підсумкову перевірку, постійно накопичувати інформацію про результати навчальної діяльності, зокрема, результатах розв’язання навчальних завдань і створення проектів. При цьому комп’ютер дозволяє представляти будь-яку дію в розгорнутій послідовності операцій, показувати його результат, умови виконання; фіксує проміжні післяопераційні результати, забезпечує інтерпретацію кожного кроку в побудові і перетворенні об’єкту, вибір стратегії розв’язку задачі. Засоби контролю на основі ІКТ можуть виступати як засіб формування самооцінки і самоконтролю.

Електронні освітні ресурси і створене на їх базі інформаційно-освітнє середовище мають чималий потенціал для підвищення якості навчання. Проте він буде реалізований повною мірою тільки в тому випадку, якщо навчання будуватиметься з орієнтацією на інноваційну модель, найважливішими характеристиками якої є особистісно-орієнтована спрямованість, установка на розвиток творчих здібностей тих, хто навчається.

Модернізації ІТ інфраструктури.

1. Оновлення ноутбуків

2. Придбання: кабелів HDMI

двох планшетних комп'ютерів impression SMART Board

3. Збільшення радіусу дії wi-fi мережі

4. Оновлення програмного забезпечення

Формування ІК- компетентності співробітників, вчителів, вихователів установи.

Формування ІК- компетентності вчителів можливе через такі заходи як:

1. тестування на визначення точного рівня ІК-компетентності вчителя;

2. курси підвищення ІК-компетентності (за рівнями знань);

3. система постійно діючих семінарів з питань вдосконалення навиків роботи на комп'ютері з різними програмами і вживання ІКТ в освітньому процесі;

5. індивідуальні консультації за запитом;

6. система проблемних семінарів на основі вивчення освітніх потреб у використанні ІКТ;

7. система майстер-класів, стажувань у педагогів компетентних в ІКТ;

9. наради – семінари, тренінги;

11. система дистанційного навчання.

Фото звіт