Жупан

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Жупан, -на, м. Кафтанъ, верхняя мужская одежда. Гол. Од. 16. КС. 1893. V. 280; XII. 447. Хоч і надів жупан все не цурайся свитки. Ном. № 1274. Ум. Жупаник, жупаничок, жупаниченько, жупанок, жупаночок, жупанчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Мил. 91. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок. Стор.

Інші словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖУ̀ПАН, пана, чол.

1. Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.
Завзятий, у синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки еліта козак

(Тарас Шевченко, II, 1953, 79);

  • На вал виліз і Лобода, все ще осмикуючи полковницький жупан з австрійського сукна


(Іван Ле, Україна, 1940, 75).

2. Засстарілий. Теплий верхній чоловічий суконний одяг. Пішли [рибалки] в Акерман, посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани

(Нечуй-Левицький, II, 1956, 231);

Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 411);

  • У порівняннях. Френч на ньому з нового сукна, ..довгий, мов жупан (Гоїічар, Таврія.., 1957, 521).


3. Застарілий. Верхній жіночий одяг перев. з дорогих тканин. — Як була я пані В новому жупані, Паничі лицялись, Руку цілували!..

(Тарас Шевченко, II, 1953, 98);

Вона встала, накинула жупан і вийшла в садок

(Нечуй-Левицький, III, 1956, 74).



Фразеологічний словник української мови / за ред. Л.С. Паламарчук, В.М. Білоноженко, В.О. Винник та ін. - К.: Наукова думка. 1993. - К. 1. - С.668.

Жупан: полатати жупан див.полатати.
Полатати жупан: кому. Сильно побити кого-небудь. Чуєш, корчмарю, опришки чекають. Як маєш гроші, то давай сюди, бо відберуть та ще й кафтан тобі полатають (Казки Буковини..)


Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.

Відмінок Однина
Називний жупан
Родовий жупана
Давальний жупану (-ові)
Знахідний жупан
Орудний жупаном
Місцевий на/у жупані
Кличний жупане


Іноземні словники

Толковий словарь В. Даля

ЖУПАН м. теплая верхняя одежда на Украйне, род охабня; | шуба, тулуп. | Ряз. смол. зипун, простой крестьянский кафтан. | вологодск. тяжелко, худой, рабочий кафтан или зипун, сермяга. | Яросл. короткий кафтан, полукафтанье. | Камч. подземная труба, для впуска воздуха в юрту, в кибитку, во время топки. | Род губернатора, правитель жупанства или округа, в разных славянских землях. Каков пан, таков на нем и жупан. Не жупан пана красит, а пан жупана. Жупун ряз. тамб. жупан, в знач. зипуна, сермяги.

Толковый словарь Т. Ефремовой

Жупа́н
м.

  • Разновидность полукафтана как старинная верхняя одежда украинцев и поляков.

м.

  • Начальник административного округа – жупы – у южных славян.

Ілюстрації

Жупан1.jpg Жупан2.JPG Жупан3.jpg Жупан4.jpg

Медіа

Додаткові дані

Вірші про жупан

Жупан осінній
Жупан осінній приміряє літо
із грубого
пістрявого сукна.
А ґудзики на ньому –
чорнобривці.
Василь Степаненко, 1950.



Прислів’я про жупа̀н

Не жне, не косить, а жупан носить.
Не всякого пана пізнаєш без жупана.
Хоч поганий, та в жупані.
На те він і кравець, щоб подертий жупан носити!
Жупан, як жупан, аби шапка добра!



Байка
Пан і жупан
Ой не можу, один пан
Одів мудрості жупан
І подумав, що направду
Він такий вже мудрий ззаду,
Як і спереду, і збоку.
Став він відмінять уроки,
А по карті так границю
Він провів, що враз криниця,
Із якої воду пє, -
Уже за кордоном є.
Ото сміх! Сміються кури,
Бо рішив той пан ще з дуру
Керувати у науці,
Бідні хлопці-науковці!
Але що робити мають –
Вони ж певно ще не знають,
Що жупан той пан стягнув
Із музею, коли був
В ньому сторожем якраз.
Там він вкрав трохи прикрас,
Обміняв на серебро
І воно його спасло,
Бо роздав його друзякам
(Тридцять, значить, штук на брата)
І вони його, за плату,
Не дали з посади зняти.
та хіба надовго, пан?
Вже тріщить по швах жупан,
А як хтось чуть-чуть штовхне,
То залишиться одне –
Утікать мерщій у нірку,
Щоби не знайшов хтось дірку
У музеї, де той пан
Вправно вкрав колись жупан!
Ігор Федчишин, 2010.

Жупан

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Фразеологічний словник української мови / за ред. Л.С. Паламарчук, В.М. Білоноженко, В.О. Винник та ін. - К.: Наукова думка. 1993. - К. 1,2.
  3. Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.
  4. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  5. Толковый словарь Т. Ефремовой
  6. Толковий словарь В. Даля