Жовтожар

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жовтожар, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Традиційно в Україні вживали засвоєні з кінця XIX ст. складні наївні позначення кольорів, які містять вказівки на вогонь, жар, — жовтогарячий (гарячий) та жовтожар (жар). При цьому прикметник жовтогарячий, як і бурштиновий, ймовірно, потрапив до нас через польську мову. На Західній Україні наприкінці того самого XIX ст. окрім жовтогарячий (feuergelb) вже знали також запозичений через польське й німецьке посередництво з італійської мови помаранчевий. Але здебільшого не у значенні кольору, а для позначення належності до родини цитрусових фруктів, «померанцевих» (помаранч — це особливого сорту цитрусовий, «померанець»).

Сучасні словники

Жовтожар - жовтий з червонуватим відтінком, який має колір апельсина, моркви; оранжевий. Посередині конюшні на стовпі висів ліхтар, від нього падало на землю оранжеве кружальце світла (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 27); З-за лісу незабаром підвівся оранжевий ущерблений місяць (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 224).
Підводилось сонце, прекрасне, як і в перші дні народження світу. Палахкотів жовтожар.
Він знав, що раптово може вирости башта неможливої муки, і він поспішав; зараз кипить над рікою жовтожар, і зараз не треба думати, не треба знати.
Гинули роси, зник жк жовтожар.
(Повість про санаторійну зону
8
Микола Хвильовий)

Академічний тлумачний словник


ОРА́НЖЕВИЙ, а, е. Те саме, що жовтогарячий. Посередині конюшні на стовпі висів ліхтар, від нього падало на землю оранжеве кружальце світла (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 27); З-за лісу незабаром підвівся оранжевий ущерблений місяць (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 224).

Іншомовні словники

Російсько-український словник (Українська академія наук)


ОРАНЖЕВЫЙ
жовтогарячий, червоножовтий. [Червоножовтий лист в-осени (Щог.)]. -вый цвет - жовтожар (редко).

Ілюстрації

Оранжевий1.jpg Оранжевий.jpg 25134811.jpg Albero-orang.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 737.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 541.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/oranzhevyj
http://ua-etymology.livejournal.com/82295.html