Жменя
Зміст
Cловник Грінченка
Жменя, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім’ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. II. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. М. Пр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшиниК. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. Жменька, жмінька, жмінечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. Жменище. ЖМЕ́НЯ, і, жін.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. Напився [Микола], взяв у жменю води собі очі трошки помочити (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 159); Антон обернувся за вітром, простяг руку з зім'ятим у жмені капелюхом (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 120); * Образно. Знов жорстока тиша здушила серце у жмені (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 101); * У порівняннях. В таку добу [темної ночі] закрадався сум у Мотрину душу і, як у жмені, зжимав гірким життям поточене серце... (Панас Мирний, II, 1954, 251). ♦ Вхопити в обидві жмені — нічого не одержати. [Кіндрат Антонович:] А я, здуру, шелесть за рушниками. І вхопив приданого, в обидві жмені вхопив!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 300); Держи в обидві жмені!, ірон. — уживається для вираження небажання кому-небудь щось дати. — Авжеж, держи в обидві жмені! (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 53); У жменю не вбереш — велика кількість, дуже багато. — Вийшло таке [на виборах], що нашого брата, козака, — пучкою взяти, а їх [чорносотенців] — і в жменю не вбереш! От і вибрали всіх своїх, — повідав Пищимуха (Панас Мирний, IV, 1955, 364).
2. Кількість чого-небудь, що вміщається між зігнутими долонею та пальцями. Вони їздили по селах, жебрали, збирали де яєчко, де жменю муки або кукурудзи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); Потім викидає [Плачинда] на стіл жменю мідяків, перемішаних з дрібним сріблом (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 125); // Пучок зірваних, зжатих рослин, який можна обхватити долонею й пальцями. Він врізався в жито далеко од женців і все кидав жмені жита на Нимидорині купки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 177); — Кинь-но, небого, миски та скоч раз-два на город жменю кропу й петрушки нарви! (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 15); // заст. Міра прядива. — Він є сотник над сотнею, старшина, жменею прядива не відбудеш (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 219).
3. перен. Незначна кількість кого-, чого-небудь. — Коли б хоч трохи більше землі тієї... А то — всього жменя, а ти крутися біля неї (Панас Мирний, III, 1954, 106); Він.. разом із жменею люду виповзає з пащі вокзалу на майдан (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 216).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 537.
Словник синонімів
ЖМЕ́НЯ (незначна кількість кого-, чого-небудь), ПРИ́ГОРЩА[ПРИ́ГОРЩрідше], ПРИ́ГОРШНЯрідше,КУЛА́Кдіал.Він.. разом із жменею люду виповзає із пащі вокзалу на майдан (О. Досвітній); Старий Чмель всипав в окріп пригорщу пшона (З. Тулуб); Оттак молотив сердега цілісіньку зиму, а намолотив тільки з пригорщ пшениці (О. Стороженко); На краю села.. він обере собі місце для грядок і засіє кількома пригоршнями озимої пшениці (Д. Бедзик); Він зупиняє коняку, кидає їй кулак сіна (І. Франко).
Словник фразеологізмів
бра́́ти / взя́́ти в жме́́ню кого. Притискати, пригнічувати кого-небудь. Тепер уся та генеральна старшина взята в жменю. Найбільше набрався лиха пан Лизогуб (М. Лазорський).
бра́́ти / взя́́ти в жме́́ню кого. Притискати, пригнічувати кого-небудь. Тепер уся та генеральна старшина взята в жменю. Найбільше набрався лиха пан Лизогуб (М. Лазорський).
бра́́ти / взя́́ти в жме́́ню кого. Притискати, пригнічувати кого-небудь. Тепер уся та генеральна старшина взята в жменю. Найбільше набрався лиха пан Лизогуб (М. Лазорський).
взя́ти в жме́ню кого. Поставити кого-небудь в залежне становище, позбавивши прав, волі тощо. взя́тий в жме́ню. Той лапотник все ще дивиться кривим оком на старшину. Тепер уся та генеральна старшина взята в жменю. Найбільше набрався лиха пан Лизогуб (М. Лазорський).
вхопи́ти в оби́дві жме́ні, ірон. Нічого не дістати. [Кіндрат Антонович:] А я, здуру, шелесть за рушниками. І вхопив приданого, в обидві жмені вхопив!.. (М. Кропивницький).
держи́ в оби́дві жме́ні, грубо. Не сподівайся, не розраховуй на що-небудь. Нарізку власть [влада] йому зробить! Якраз! — держи в обидві жмені. Треба самовільно брати її, землю (А. Головко).
ма́ти сини́цю в жме́ні, жарт. Задовольнятися тим, що є; не претендувати на щось більше. За синіми птахами ніхто не гнався — гадаєте, лише я волів синицю в жмені мати? (В. Дрозд).
наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні), ірон. Не розраховуй на щось, не сподівайся чогось. [Антон:] Поїде вона з тобою в глухі ліси, на річку .. слухати жаб’ячі концерти? Наставляй кишеню! (Л. Дмитерко); — Підводи? — знову обізвався низенький, в пілотці.— Це будуть підвозити тих, що приставатимуть. Високий, з сердитими очима сіпнувся від обурення: — Наставляй обидві жмені! (В. Козаченко).
Ілюстрації
|
|
