Дівин-вечір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980) ДІ́ВИЧ-ВЕ́ЧІР, чора, чол., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням. У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повічали (Олекса Стороженко, I, 1957, 362); На дівич-вечір зібралися всі Катрусині подружки (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 8).
Ілюстрації
|
|
|
|
