Дівер

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дівер, -ра, и діверь, -ря, чол. Деверь, мужнинъ братъ. Брат чоловіка 1)Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. 2)Діверко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159. 3)Дівер був у вдови — брат покійного чоловіка, багатий (Степан Васильченко, II, 1959, 282)

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІ́ВЕР, а, чол. Брат чоловіка. Дівер був у вдови — брат покійного чоловіка, багатий (Степан Васильченко, II, 1959, 282); — Згадала баба дівера, що хороший був! — засміялась Онися (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 250). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 297 .

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ді́вер, -ра, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 386.


УКРЛІТ.ORG_Cловник

Ді́вер, ра, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 386.

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Ді́вер (прасл. *děverь) — термін свояцтва, брат чоловіка[1]. Крім того, у деяких районах України щодо брата чоловіка вживають термін «швагер», «шваґро́», але ним також можуть називати і шурина, і чоловіка сестри (зятя). Подібна омонімія існує і в західнослов'янських мовах, де загальнослов'янське «дівер» належить до застарілої лексики: пол. szwagier, чеськ. švagr, словац. švagor. Дружину дівера називають діверкою або ятрівкою.


[1]